Володимир Малик

Малик Володимир Кирилович (справжнє – Сиченко; 21.11.1921, с. Новосілки Макарівського р-ну Київської губернії – 31.08.1998, м. Лубни) – письменник.

Народився в бідняцькій хліборобській сім’ї. Після закінчення сільської десятирічки поступив на філологічний факультет Київського університету (1938). У 1941 році записався в народне ополчення, працював на оборонних об’єктах. Під Харковом потрапив в оточення і був відправлений на примусові роботи до Райху. Звільнений у 1945 році американцями, повернувся на батьківщину. Працював учителем, заочно закінчив університет. У 1953 році одружився з лубенчанкою і перебрався на Полтавщину.

В літературі дебютував у 1957 році поемою «Журавлі-журавлики» під псевдонімом Малик (прізвище дружини). Для дітей і юнацтва написав поеми-легенди «Чарівний перстень» (1959), «Месник із лісу» (1962), «Червона троянда» (1963), «Микита Кожум’яка» (1967), «Воєвода Дмитро» (1972), прозові твори «Чорний екватор» (1960), «Новачок» (1965), «Слід веде до моря» (1975), «Двоє над прірвою» (1983). Популярність принесла історична тетралогія «Таємний посол»: романи «Посол Урус-шайтана» (1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976), «Шовковий шнурок» (1977). Історичній тематиці присвятив також романи «Князь Кий» (1982), «Черлені щити» (1985), «Горить свіча» (1992), «Чумацький шлях» (1993), «Князь Ігор» (1999).

Лауреат премій ім. Лесі Українки (1983), ім. Григорія Сковороди (1993), фонду Т. Шевченка (1994).

Член Спілки письменників України з 1962 року.

За матеріалами ПОЛТАВІКИ. Полтавської Енциклопедії