Сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України

28.04.19

Дата: 28.04.19 ● Час: 09:03 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
Із відчуттям радості вітаємо зі світлим святом Христового Воскресіння, одним із найвеличніших свят у християнстві, що символізує перемогу над злом, торжество життя над смертю!
Упродовж Великого Посту кожен із нас так чи інакше переосмислював своє життя, свої вчинки. Тож нехай Великодні дзвони, що утверджують перехід людини з рабства гріха до любові й добра, укріплюють нашу довіру до Бога, ознаменовують оновлення на краще, на мир, на нові добрі справи!
Зичимо здоров’я, щастя й благополуччя! Нехай пасхальні свята наповнять душі й серця всеперемагаючими вірою, надією та любов’ю.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
З повагою  редакція сайту «НСПУ Полтава»,
Правління Полтавської обласної організації
Національної спілки письменників України
Читати більше

05.04.19

Дата: 05.04.19 ● Час: 19:19 ● Мітки: , , ,
Незабаром відбудеться ІІ Універсальна книжкова виставка-ярмарок «ПОШУК».
Читати більше

31.03.19

Дата: 31.03.19 ● Час: 14:38 ● Мітки: , ,

28 березня в бібліотеці Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка пройшло літературно-мистецьке дійство «Метафора долі і творчості Юлії Манойленко: до ювілею поетеси». Зорганізували захід Віра Мелешко – кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри української літератури й студенти факультету філології та журналістики. Також бібліотека підготувала книжкову виставку збірок Юлії Манойленко.
На заході були присутні поважні гості, серед яких ректор університету, професор Микола Степаненко, архієпископ Харківський і Полтавський Афанасій (Шкурупій), письменники, журналісти, науковці, представники професорсько-викладацького складу навчального закладу, які підкреслили самобутність творчості лубенської поетки та побажали ювілярці многая літа.
Насамкінець пані Юлія подарувала бібліотеці свої нові збірки поезій із автографами.

Прес-служба ПОО НСПУ




Фото Світлани Прокіпець
Читати більше

25.03.19

Дата: 25.03.19 ● Час: 19:00 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
А чи смакували ви коли-небудь воду зі справжньої криниці? Вона неймовірна смачна, цілюща, жива… Одним словом неповторна. У ній можна побачити відображення високого неба, почути із глибини забуті голоси або й знайти своє справжнє відображення.
Саме ці думки виринули під час презентації журналу «Полтавська криниця», яка нещодавно відбулася у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. Літературно-художнє видання відродили письменники обласної організації Національної спілки письменників України. Але між ідеєю та втіленням задуму спливло чимало води. Пам’ятаю наше зібрання в буремному 2014-му і висловлену думку голови ОО НСПУ Наталії Кірячок: «Поети мають боротися тим, що дав їм Господь Словом…»
Шлях від задуму до друку був не простим, але результат вартий очікувань і титанічної праці багатьох людей. Якісний друк у видавництві «Полтавський літератор», 28 авторів, 300 сторінок поезії, прози, публіцистики, перекладів. Рубрики «Літмайдан», «Написане залишається», «Малим читачам», «Книжковий хронограф», «Спілчанська толока», ін.
Приємно, що за підтримки Полтавської обласної ради, депутатів усіх рівнів, за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю це достойне видання тиражем 1000 примірників побачило світ.
«Редакційний портфель хронологічно й географічно дуже різноманітний. Це й літературне сьогодення, і твори, які були написані давно, але не видавалися... Для нас важливий саме полтавський літературний контекст», підкреслює головний редактор видання Олексій Неживий.
«Власне, наша криниця не початок, а продовження справи полтавських часописів, які виходили на початку 90-х, - зазначає Наталія Кірячок і додає: Це була тривала, кропітка робота над рубриками та дизайном журналу. Ми хотіли, щоб видання було художньо-літературним, об’єднавши і творчу молодь, і знаних письменників області».
Ведуча заходу, провідний бібліотекар Галина Вовченко представила авторів, а також цікаво й насичено провела презентацію. У залі бібліотеки лунала музика, поезія, виступали поети й прозаїки, мали слово поважні науковці, а на екрані демонструвалися сторінки видання.
З вітальним словом з нагоди появи у світ нового літературно-художнього видання виступила директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА Вікторія Пилипенко, яка подякувала письменницькій спільноті за щоденну кропітку творчу роботу та зазначила, що «Полтавська криниця» вже побувала на відомих книжкових виставках України.
Окремо хочеться відзначити вручення гостям квітів Ольгою Ружицькою помічником народного депутата України Костянтина Іщейкіна.
Спробуємо осягнути глибину криниці, відчути її смак та суть. Ось доктор філологічних наук Микола Степаненко професійно та цікаво розповідає про історію періодичних літературних видань Полтавщини.
У розділі «Поезія» квітують світи Олександра Пантелея, жаріє вогонь нагідок Юлії Манойленко, манять до витоків отчого порогу ліричні роздуми Інни Снарської, вийшла з берегів ріка-серце Галини Вовченко, ховається за обрій червоно-сонячне коло Наталії Харасайло, постає полтавська, зоряна ніч Володимира Калашника.
Є переклади з іспанської та польської Сергія Осоки та Олени Гаран. Є неймовірна проза від Раїси Плотникової, Лідії Віцені, Наталії Жовнір. Скрипнула, узяла за живе, не пустила до замуленого болота, а лишила біля цілющого джерела спалена хата Феодосія Рогового. А тоді, вже наприкінці прозового розділу і мене, і моїх колег запекло по живому «Серце вкраяла» владики Афанасія (в миру Володимира Шкурупія). Як зазначив архієпископ Харківський і Полтавський це його перша спроба після тривалої літературної мовчанки. А скільки чистої води назбиралося, скільки підставлених долонь очікують на неї…
Уже незабаром «Криницю» мають отримати всі бібліотеки області, а ще вона розійдеться далеко за її межами. Адже Полтавщина має славні літературні витоки, тож нашою криничною водою посмакують і в інших регіонах країни.
Академіки і мовознавці, журналісти і бібліотекарі, письменники та священики… Всі ми зійшлися до криниці хто з кухлем, хто з чашею, хто просто з пригорщами... А все навіщо? Аби ковток води став життєдайним. Аби слово лікувало та зціляло душі. Аби не замулювалося чисте джерело нашої духовності.
Я все ще черпаю чисту, криничну воду моїх друзів-криничан і припрошую вас до нашого гурту.
Ганна КРЕВСЬКА

Читати більше

22.03.19

Незабаром відбудеться літературно-мистецьке дійство «Метафора долі і творчості Юлії Манойленко: до ювілею поетки».
Читати більше

14.03.19

До всесвітнього дня поезії в Полтаві відбудеться презентація нового літературно-художнього журналу «Полтавська криниця».
Запрошуємо!


Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

07.03.19

Дата: 07.03.19 ● Час: 19:03 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
Члени комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка назвали кращих митців, які стали цьогорічними лауреатами найвищої творчої відзнаки нашої країни.
Відповідно до Указу Президента України №59/2019 від 7 березня 2019 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» лауреатами Шевченківської премії 2019 стали наступні митці в таких номінаціях:
– ЛІТЕРАТУРА – лауреата не визначено;
– ПУБЛІЦИСТИКА, ЖУРНАЛІСТИКА – Забужко Оксана Степанівна, письменниця – за книгу «І знов я влізаю в танк...»; Горинь Богдан Миколайович, публіцист – за есе-колаж «Святослав Гординський на тлі доби» у двох книгах;
– МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО – Шейко Володимир Олександрович, художній керівник – головний диригент Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо – за аудіозаписи творів українських композиторів до Фонду Українського радіо, концертні програми 2013-2018 років;
– ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦТВА – Чебаник Василь Якович, художник – за проект «Графіка української мови»;
– КІНОМИСТЕЦТВО – Бондарчук Роман Леонідович, режисер – за повнометражний ігровий фільм «Вулкан»;
– ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – Держипільський Ростислав Любомирович, режисер-постановник – за вистави «Енеїда» І. Котляревського, «Вона – Земля» В. Стефаника, «НАМLЕТ» В. Шекспіра, «Оскар і Рожева Пані» Е.-Е. Шмітта Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Нагадаємо, що Шевченківську премію з літератури, публіцистики, журналістики 2018-го року отримали Емма Андієвська та Сергій Плохій.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

25.02.19

Дата: 25.02.19 ● Час: 18:09 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
22 лютого Український ПЕН та Харківська обласна адміністрація оголосили про початок прийому заявок на участь у Харківській літературній резиденції 2019. Про це повідомляє «Український центр Міжнародного ПЕН-клубу».

2019 року в Харкові заплановані чотири місячні літературні резиденції – весняна, літня, осіння та зимова.
Також цього року анонсована ще одна зміна в умовах: учасниками резиденції стануть два українські прозаїки, один український перекладач та один закордонний автор.

Дати резиденцій у 2019 році:
– 1-31 травня – резиденція для українського прозаїка
– 1-31 липня – резиденція для українського перекладача
– 1-30 вересня – резиденція для закордонного прозаїка
– 1-30 листопада – резиденція для українського прозаїка

Умови участі у 2019 році
2019 року заявки на участь у чотирьох резиденціях прийматимуться з 22 лютого до 8 квітня 2019 року. Імена резидентів 2019 року будуть оголошені 15 квітня 2019 року.
Учасниками резиденції можуть стати українські прозаїки та перекладачі, а також закордонні прозаїки, котрі мають на момент подання заявки не менше 3 надрукованих книжок.
Для участі в резиденції автор надсилає на розгляд журі такі матеріали (українською або англійською мовою):
1. дати перебування в резиденції;
2. синопсис або фрагмент перекладу прозового твору (роману, повісті, збірки оповідань), над яким має намір працювати на резиденції, – не більше 5 тисяч знаків;
3. короткий лист-обґрунтування своєї участі;
4. біографічну довідку;
5. рекомендацію авторитетного експерта: письменника, перекладача, літературного критика, культурного менеджера.

Заявки надсилати на адресу: kharkiv.residence@gmail.com.

Учаснику резиденції забезпечуються:
1. проживання у квартирі або готелі в центрі Харкова,
2. триразове харчування,
3. відшкодування витрат на проїзд,
4. стипендія 5 тисяч гривень – для відвідування харківських культурних подій та знайомства з найцікавішими місцями Слобожанщини.

Зобов’язання учасника:
1. взяти участь у прес-конференції, присвяченій резиденції,
2. провести одну презентацію або читання в Харкові,
3. активно знайомитися з культурним життям Харкова та Слобожанщини,
4. написати підсумковий есей про своє перебування в резиденції,
5. зазначити наприкінці твору, поданого на резиденцію, де відбувалася робота над ним.

Відбір учасників
Учасника резиденції обирає журі у складі 5 осіб, яке щороку призначає Виконавча рада Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу.
Журі не рецензує поданих проектів і не обговорює свого рішення з аплікантами.
Склад журі 2019 року: Сергій Жадан, Андрій Курков, Алла Татаренко, Олег Коцарев, Оксана Луцишина.
Координаторка проекту – Тетяна Терен (Український ПЕН).
Кураторка проекту – Тетяна Пилипчук (Харківський літературний музей)
Організаційний партнер – Харківський літературний музей

Нагадаємо, що Харківська літературна резиденція – це спільний проект Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу та Харківської обласної державної адміністрації, який був заснований восени 2018 року. Першою резиденткою, яка отримала змогу протягом місяця жити і працювати в Харкові, стала письменниця і перекладачка Люба-Параскевія Стринадюк.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

12.02.19



Вийшов друком довгоочікуваний журнал «Полтавська криниця» (№1-2, 2018), що його започаткували письменники Полтавщини – члени обласної організації Національної спілки письменників України (голова – Наталя Трикаш). Членами редакційної колегії журналу є Микола Степаненко, Наталія Кірячок (Трикаш), Олексій Неживий, Володимир Шкурупій, Олександр Пушко, Лідія Віценя, Тетяна Луньова, Павло Стороженко, Інна Снарська.
У редакційному слові зокрема говориться, що, стверджуючи народження нового літературно-художнього часопису, полтавські митці постійно відчувають криничну свіжість і життєдайність духовних коренів славетних полтавців: Івана Величковського, Григорія Сковороди,  Євгена Гребінки, Миколи гоголя, Панаса Мирного, Миколи Зерова, Дмитра Нитчека, Олеся Гончара, Григорія і Григора Тютюнників, Федосія Рогового. Сподіваємося. що наша пам'ять буде діяльною, і на сторінках журналу будуть опубліковані маловідомі й невідомі сторінки літературної творчості славетних полтавців у рубриках «Архіви полтавців», «Написане залишається». Вже у цьому числі журналу вперше публікуються уривки із щоденників і записників Феодосія Рогового «Я світові потрібен як приклад. як можливість».
У публіцистичній рубриці «Наголос» Олег Пустовгар пише про відкриття пам’ятника Іванові Мазепі в Полтаві та непростий шлях пізнання історичної правди. Миколи Степаненко детально розповідаю про історію періодичних літературних видань Полтавщини: журнал «Рідний край», альманахи «Полтава», «Біла альтанка», «Острови», «Криниця». У розділі «Поезія» представлені Галина Вовченко, Олександр Пантелей, Ганна Кревська, Ольга Хало, Юлія Манойленко, Інна Снарська, Наталія Харасайло, Володимир Калашник, що родом із села Мануйлівки Козельщинського району, а тепер мешкає в Харкові.

Сторінками майбутніх поетичних книжок поділилися з читачами «Марина Боровська «Троїсті празники» та Тетяна Бондар «Шукання дотику».
Публікується проза Лідії Віцені, Наталі Жовнір, Олексія Спенсера Кацай, Раїси Плотникової, Юрія Рогового, Тетяни Горицвіт, Галини Пустовгар, Володимира Шкурупія.
Представлено переклади Сергія Осоки з Федеріко Гарсіа Лорка та Олени Гаран творів Віслави Шимборської.
Літературознавча рубрика отримала назву «Літмайдан», де опубліковано статті та рецензії Віри Мелешко, Олексія Неживого, Павла Стороженка. Микола Сулима – випускник Великосорочинської школи на Полтавщині, тепер академік НАН України, заступник директора Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України виступає з дослідженням про творчість славетного полтавця «Оповідання Григора Тютюнника «Оддавали Катрю» у світі сьогодення».
«Малим читачам» адресовано вірші Володимира Слєпцова, а про сучасне літературне життя розповідається в рубриках «Книжковий хронограф» та «Спілчанська толока», що їх підготували Наталя Трикаш і Олександр Пушко.
Отож, шановні полтавці, які не забули своє духовне коріння, запрошуємо до співпраці з новим літературним часописом, що з 2019 року, завдяки підтримки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації буде виходити двічі на рік.
Повідомляємо електронну адресу: sula-57@ i.ua
Олексій НЕЖИВИЙ,
головний редактор

Читати більше