Сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України

31.12.15

Дата: 31.12.15 ● Час: 17:21 ● Мітки: , ,    Коментарів немає

Щороку в новорічну ніч та у різдвяне надвечір’я ми всі загадуємо найсокровенніші бажання. Тож нехай здійсняться всі добрі мрії!
Хочемо, аби в кожній оселі панували злагода, любов і добробут! Зичимо всій громаді здоров’я й щирої радості, миру й затишку в родинах, нехай кожен день повниться добрими справами в ім’я процвітання незалежної України!
З Новим роком і Різдвом Христовим!

З повагою  Правління Полтавської обласної організації
Національної спілки письменників України
Читати більше

24.12.15

Учора в Полтавському краєзнавчому музеї відбулася урочиста церемонія нагородження переможців щорічного обласного конкурсу «Краща книга Полтавщини – 2015».
Нагороди учасникам вручили в шістьох номінаціях: «Краще історико-краєзнавче видання», «Краща університетська книга», «Краща поетична збірка», «Краще прозаїчне видання», «Краще видання для дітей та юнацтва», «Культура і мистецтво».
Серед нагороджених – члени Національної спілки письменників України.
Цьогоріч гран-прі конкурсу «Краща книга Полтавщини – 2015» отримало видання Олександра Білоуська «Полтавіка. Полтавська Енциклопедія: у 12 томах – том 9: Образотворче і декоративне мистецтво», надруковане у ТОВ «АСМІ».  
Номінація «Краще історико-краєзнавче видання»:
I місце – «Полтава: туристичний нарис» (автори-упорядники: Віктор Бабенко, Сергій Говоров; видано та друк: ФОП Говоров С.В.);
II місце – «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Глобинський район» (упорядник: Володимир Мокляк; видано та друк: ТОВ «АСМІ»);
IІI місце – «Історія поліції та міліції Полтавщини (том 2)» (автор: Юрій Погода; видано та друк: ФОП Говоров С.В.); «В.Г.Короленко. Громадська діяльність письменника (1917-1921рр.)» (автори: Віктор Ревегук, Надія Кочерга; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»).
Номінація «Краща університетська книга»:
I місце – «Радянські органи державної безпеки в системі взаємовідносин держави і православної церкви в Україні (1918 – середина 1950-х рр.)» (автор: Людмила Бабенко; видано та друк: ТОВ «АСМІ»);
II місце – «Хирургия повреждений при политравме мирного и военного времени» (автор: Володимир Шейко; видано та друк: ТОВ «АСМІ»); «Полтавське сільськогосподарське товариство (1865–1920 рр.): історія, звитяги, першопостаті» (автори: Віктор Самородов, Світлана Кигим; видано: ПП ХРА «Дивосвіт»);
IІI місце – «Безпека життєдіяльності. Університетський курс» (автори: Владислав Смірнов, Сергій Дикань; видано та друк: ТОВ «АСМІ»); «Найпоширеніші сільськогосподарські культури України. Зернові колосові, бобові. Бульбоплоди» (автори: Олександр Куценко, Михайло Дмитришак, Віктор Ляшенко; видано та друк: ФОП Говоров С.В.). 
Номінація «Краща поетична збірка»:
I місце – «Пилок і пил» (автор: Наталка Фурса; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
II місце – «Мірило часу» (автор: Юрій Роговий; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
IІI місце – «Збірка віршів» (автор: Артем Лоїк; видано та друк: ФОП Говоров С.В.).
Номінація «Краще прозаїчне видання»:
I місце – «Задумані вікна» (автор: Феодосій Роговий; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
II місце – «Нехворощ» (автор: Любов Пономаренко; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
IІI місце – «Золоті Ворожбити» (автор: Микола Костенко; видано та друк: Видавництво «Полтавський літератор»); «Моїх доріг летіло павутиння. Володимир Підпалий: людина, поет, громадянин» (автор-укладач: Тетяна Скороход; видано та друк: ТОВ «АСМІ»).
Номінація «Краще видання для дітей та юнацтва»:
I місце – «Роси дитинства» (автор: Володимир Тарасенко; видано та друк: Видавництво «Полтавський літератор»);
IІ місце – «Таємниця різдвяних подарунків» (автор: Віктор Сердюк; видано: Видавництво «Полтавський літератор», друк: ПАТ «Россава»);
IІI місце – «Віртуальна каша», «Сліди Діда Мороза» (автори: Володимир Плювако, Світлана Діденко; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»).
Номінація «Культура і мистецтво»«Енциклопедія мистецтва Полтавщини: у двох томах» (автор: Віталій Ханко; видано та друк: ТОВ «АСМІ»).
Спеціальну відзнаку «Перлина самвидаву» отримав Микола Гаража, автор видання «Козацька слава Полтавщини».
За відродження традицій університетської книги та активну участь у конкурсі грамотою нагороджено Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».
Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

21.12.15

Дата: 21.12.15 ● Час: 19:27 ● Мітки: , ,    Коментарів немає

16 грудня в Полтавському художньому музеї ім. Миколи Ярошенка (Галереї мистецтв) відбулася презентація нової книги письменниці, члена Полтавської обласної організації НСПУ Тетяни Луньової «Зайченятко У».
Казка «Зайченятко У» (Київ: АВІАЗ, 2015) побачила світ у листопаді цього року. Під час презентації авторка розповіла про історію її створення.
   На презентації виступили: директор Полтавського художнього музею ім. Миколи Ярошенка (Галереї мистецтв) Ольга Курчакова, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор, член НСПУ Микола Степаненко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України ПНПУ ім. В.Г. Короленка Людмила Бабенко, кандидат філологічних наук, професор, заступник завідувача кафедри журналістики, відповідальна за методичну роботу кафедри журналістики ПНПУ ім. В.Г. Короленка Світлана Семенко, кандидат біологічних наук, доцент, голова Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи Наталія Смоляр.
Фрагменти з презентованої книги читала поетка, доцент кафедри журналістики ПНПУ ім. В.Г. Короленка Марина Свалова.
На кларнеті й саксофоні грали студенти Полтавського музичного училища ім. М.В. Лисенка.
Ведучою була режисер Олена Гопей.
Презентацію відвідали вихователі дитячих садочків, вчителі молодших класів, студенти, викладачі вищих навчальних закладів, бібліотекарі Полтави, директори ландшафтних заказників Полтавської області, творча інтелігенція міста, іноземні гості ПНПУ     ім. В.Г. Короленка. Затишна зала заледве змогла вмістити всіх бажаючих.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

11.12.15




Книга: Луньова Т. В. Зайченятко У : казка : для дошкільного та молодшого шкільного віку / Тетяна Луньова; художник Я. П. Кернер-Вернер. – Київ : АВІАЗ, 2015. – 84 с. : іл.

Анотація: У казкових звірят усе відбувається так само, як і в дітей: вони товаришують, сваряться і миряться, сумують і радіють. Отак, пізнаючи світ і себе, вони поступово дорослішають, стають чуйнішими і мудрішими.

Захід проводить Полтавська обласна організація НСПУ
Місце: Полтавський художній музей (Галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка (вул. Фрунзе, 5)
Дата і час: 16 грудня 2015 року о 14:30


Інформація про автора: Луньова Тетяна Володимирівна – кандидат філологічних наук, член Полтавської обласної організації НСПУ, доцент кафедри англійської та німецької філології Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

3.12.15

Дата: 3.12.15 ● Час: 20:24 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
Сьогодні, 3 грудня, відбувся показ одного з фестивальних фільмів XII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, що саме завітав на Полтавщину. Глядачами фільму «Я» режисера Йони Гонера (Нідерланди) виступили студенти медичного факультету №1 ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія».
Координатором показу в провідному полтавському виші виступила заступник декана з виховної роботи медичного факультету №1 Ющенко Юлія Петрівна.

Обраний з-поміж понад п’ятнадцяти найкращих документальних стрічок України та світу, запропонованих фестивалем Docudays UA для Полтави та області, фільм «Я» для студентів-медиків – невипадковий, адже тематично стосується зокрема й медицини. У представленому фільмі йшлося про чоловіка, який страждає від змін особистості, спричинених пухлинним ураженням мозку. Його дружина мусить навчитися жити зі своїм «зміненим» чоловіком. Фільм, що знімався до, під час і після операції на мозку чоловіка, показує, наскільки крихка наша особистість і як тісно вона пов’язана з діяльністю мозку.
Після перегляду фільму модератор показу Андрій Кінаш провів коротке тематичне обговорення, спонукаючи студентську аудиторію аналізувати порушену в ньому проблему та шукати оптимальні шляхи її вирішення.
Як відомо, фільми Docudays UA сприяють популяризації документального кіно, підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні задля побудови демократичного суспільства.
Переглянувши стрічку, вкотре розумієш, що документальний фільм – це потужний акт боротьби за моральні, а отже, й за демократичні цінності. Це те кіно, яке творить саме життя, адже показані історії людей, котрі можна споглядати навколо себе. Варто лише озирнутися й не бути байдужим.

Олександр ПУШКО

Читати більше

1.12.15

Дата: 1.12.15 ● Час: 09:18 ● Мітки: , , ,    Коментарів немає

«За своє життя мене сто разів обходили, часто забували, іноді затискували і навіть переслідували – та це не моє вже діло, це діла Долі (Судьби); моє діло служити (Совісті) ревно, не розглядаючи по сторонах», – це один із щоденникових записів нашого земляка, видатного українського прозаїка, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка Феодосія Рогового. Свої діла Доля продовжила й по його смерті, бо як інакше сприймати про те, що досі і не всі твори письменника видані, і память його належно не поцінована. І для сучасного читача він залишається невідомим – навіть учителі, що викладають у школах українську літературу, не пішли на вечір памяті Феодосія Рогового, пославшись на те, що вони не читали його творів і їх немає в шкільній програмі. На жаль, цей перелік можна продовжувати, наголосивши на тому, що кілька років тому обласна експертна рада прийняла рішення про видання як соціально значущої книги письменника-земляка, але справа з місця не зрушила.
У серпні Феодосієві Роговому виповнилося б 90 років, і ось цій даті був присвячений вечір-спогад про письменника, який відбувся 17 листопада в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Ініціатором його підготовки й проведення стала голова обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Кірячок. А в центрі урочистостей була презентація фільму про Феодосія Рогового журналістки телерадіокомпанії «Лтава», письменниці Інни Дідик (Снарської), що створений творчим колективом «лтавівців» у серії «Земляки».
«Я світові потрібен як приклад, як можливість» – цими рядками із щоденникових записів, які звучать символічно і вже стали назвою однієї з книг, упорядкованих Юрієм Роговим, розпочала вечір його ведуча, кандидат філологічних наук, доцент Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Сарапин. Молитву «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» виконав пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава» (художній керівник заслужений працівник культури України Федір Кривенко).
І це був настроєвий заспів – комусь до спогадів про письменника, а комусь і до його відкриття, бо затим усі присутні мали змогу подивитися фільм про Феодосія Рогового. Його авторка, білоруська поетеса Інна Снарська зізналася, що нічого не знала про письменника, але її прагнення вивчити його долю й збагнути таємниці таланту елітарного прозаїка, як називали літературні критики ще за життя Феодосія Кириловича, допоможе так само захоплено вивчити їх і глядачам телефільму. А перед тим два дні поспіль, в суботу й неділю, він уже був (і ще буде) в ефірній програмі «Лтави». Глядачі мають змогу пройти стежками й сільськими вуличками Устимівки Глобинського району, де багато років учителював Феодосій Роговий, під деревами дендропарку, що пам’ятають письменника. А творцям фільму ще й пощастило зустріти його учнів неподалік від порожньої, зачиненої сьогодні сільської школи, і вони розповіли, яким простим, справедливим і мудрим був їхній вчитель. І дізнатися про інші близькі й далекі дороги, якими водила немилосердна Доля майбутнього письменника. Він народився в хуторі Пугачівка, який пізніше був похований під водами штучного Кременчуцького моря, що стало болем його серця на все життя. 16-річним зустрів початок війни, був вивезений на примусові роботи до Німеччини, після чого засланий у Московську область, де працював на заводі «Електросталь». Про ті та пізніші роки під пильним наглядом спецорганів зі спогадів батька з екрана розповідає його син – колись так само сільський вчитель, а сьогодні вже відомий в Україні письменник Юрій Роговий.
Про полтавський період, зокрема про роботу Феодосія Рогового в редакції обласної молодіжної газети «Комсомолець Полтавщини» розповів і під час зйомок фільму, і вже на вечорі пам’яті його колега по молодіжці журналіст Іван Моцар, а письменник Микола Костенко зокрема повернувся до історії створення й непростого шляху до читачів роману «Свято останнього млива». Розповів про те трагічне «свято» – прощання з рідною хатою, з піччю, з хутором, який потонув під водою разом із могилами предків і родючими чорноземами, що було страшним злочином тодішньої влади. Своєрідною ілюстрацією тих подій стали уривки із фільму «Прощання» – за мотивами роману Валентина Распутіна «Прощання з Матьорою». Заслужена журналістка України Ганна Дениско у своєму виступі в музеї говорила не лише про письменника, з яким свого часу записала інтервю, але й про тогочасну епоху, що було особливо корисно почути студентам і молоді, які прийшли на вечір. Високо оцінив роботу Інни Снарської у своєму слові про Феодосія Рогового і письменник, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доктор філології, академік АН вищої освіти України Микола Степаненко. А письменник, кандидат педагогічних наук, доктор філологічних наук, професор Олексій Неживий нагадав, як любив рідну землю Феодосій Кирилович, як прагнув передати ту любов нащадкам. Артист обласної філармонії Денис Зотов прочитав кілька віршів – хоку – із книги «Яблуневий спас» Юрія Рогового.
Ведуча вечора Віта Сарапин раз по раз поверталася до щоденникових записів Феодосія Рогового, зачитуючи його глибокі, мудрі, часто болючі рядки. Заповітом для нас усіх звучить один із останніх: «Покладайтеся, любі Мої Діти, Внуки і Правнуки на любов до рідного: вона для всього ізначальна, бо всевишня».
Феодосій Роговий похований на сільському кладовищі в Устимівці, і його могила вирізняється з-поміж інших, наголошує Інна Снарська, лише тим, що напис на плиті свідчить: тут покоїться письменник, лауреат Національної премії України імені Т.Г.Шевченка. І цього мало – треба, щоб полтавці знали й пам’ятали видатного земляка, гідно його вшанувавши на віки. Пам’ятаючи його зізнання: «В житті я не взяв жодної фальшивої ноти»... «Вся душа моя в розколинах від болю за печалі людські». «Моє життя – то творення любові». «Без Любові Людина – не вся Людина. Або й зовсім не людина… покалічена душа!».
«Для мене стало вже неможливим вимолювати на колінах право любити свою Україну» – йому боліло серце від таких одкровень. Це право маємо сьогодні, і мусимо памятати, яку ціну за те сплатили наші герої, серед яких і письменники – такі, як Феодосій Роговий. Таких небагато, – наголошував Микола Степаненко.
Учасники й творці вечора пам’яті сподіваються, що вони розгойдали ту хвилю, яка покотиться по всій Україні – до сердець читачів, глядачів, сучасників і нащадків, які покладатимуться на любов до рідного, відкривши для себе творчість Феодосія Рогового. Він пророчо знав, що потрібен світові як приклад, як можливість...
Лідія ВІЦЕНЯ
Читати більше

19.11.15

Дата: 19.11.15 ● Час: 19:34 ● Мітки: , , ,    Коментарів немає

23 листопада о 11:00 в обласному інформагентстві «Новини Полтавщини» дреса: м. Полтава, вул. Жовтнева, 45) відбудеться прес-конференція з нагоди прибуття до Полтави та області XII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Цього року найкращі документальні фільми на тему прав людини зможуть побачити мешканці Полтави та області в період з 23 листопада по 10 грудня 2015 року. Мандрівний фестиваль завітає до шкіл, ВУЗів, бібліотек, громадських організацій.
До програми цьогорічного Мандрівного фестивалю увійшли фільми-переможці та фільми позаконкурсних програм XІІ Docudays UA. Загалом глядачі Мандрівного фестивалю у Полтаві та області побачать понад 15 найкращих документальних фільмів України та світу.
Організатори Мандрівного фестивалю – Українська Гельсінська спілка з прав людини, громадська організація «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя і здоров’я, громадська організація «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв». Партнери – Державне агентство України з питань кіно, Міжнародна мережа кінофестивалів з прав людини.
Організатор фестивалю в Полтаві та області – Полтавська філія Суспільної Служби України. Партнери фестивалю в Полтаві – Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України, Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому, Пирятинська районна громадська організація «Жіночі ініціативи», Громадська організація «Mart», Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5, а також кіноклуб медіапросвіти з прав людини Docudays UA при Полтавській філії Суспільної служби України «Вертикаль».
Мета Мандрівного фестивалю – сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.
Місія Мандрівного фестивалю – створити можливості для кожної людини в Україні дивитися найталановитіше та найактуальніше документальне кіно з усього світу. Таким чином сприяння розвитку критичного мислення, формуванню активної громадянської позиції та ставленню до людської гідності як до найвищої цінності. Реалізуючи місію, сприяння популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.
Після кожного показу організатори влаштовуватимуть тематичні дискусії та обговорення для того, щоб перегляд фільму спонукав аналізувати порушену в ньому проблему та шукати оптимальні шляхи її вирішення на локальному та державному рівнях.
Графік основних відкритих показів у Полтаві
- 25 листопада, 1330, фільм «Володар» Полтавський художній музей (Галерея мистецтв) ім. М.Ярошенка (вул. Фрунзе, 5);
26 листопада, 1330, фільм «Точка відліку» Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.П.Котляревського (вул. Леніна, 17);
28 листопада, 1600, фільми «Інша країна», «Володар»  Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України (Соборний майдан, 15);
     - 29 листопада, 1300, фільм «В’язні Кануна» Полтавська міська бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара (вул. Енгельса, 25);
- 29 листопада, 1400, фільми «Комплекс кенгуру», «Жертвопринесення» Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України (Соборний майдан, 15);
      - 03 грудня, 1300, фільм «Я»  Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» (вул. Шевченка, 23).

Прес-служба ПОО НСПУ

Нагадаємо, раніше вже афішувалося відвідування Полтави Мандрівним фестивалем Docudays UA
Читати більше

13.11.15

Дата: 13.11.15 ● Час: 21:20 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
Свою збірку «Абрикоси Донбасу», яка входить до десятки кращих українських книг сучасності про війну, у Полтаві в рамках проекту «Культурний простір — місце діалогу та взаєморозуміння» презентувала поетка Любов Якимчук.
Вона мешкає у Києві, але родом із Первомайська Луганської області, який нині перебуває під окупацією. На Полтавщину доля привела родину авторки.
 – Поет, який для мене багато значить, Михайль Семенко, якого було розстріляно в 1937 році, родом з Полтавщини, з Кибинців Миргородського району. Саме він допоміг мені знайти другий дім для моєї родини, – розповідає Любов Якимчук про свою поїздку на Миргородщину. – Я давно хотіла побувати на його малій батьківщині, та все відкладала. Потім почалась війна. Але, зрештою, я сказала собі, що досить відкладати, все це може тривати бозна-скільки, і вирішила поїхати до Кибинців. Спілкувалася з людьми і вони допомогли знайти і придбати хату для моїх батьків. Тепер вони мешкають там, а я хочу відновити пам’ять про Михайля Семенка, можливо, облаштувати театр на воді – на ставку поміщика Трощинського. У перспективі — написання біографічної книги про поета. Є проекти по бібліотеці і загалом стосовно культурного відродження села.
Поетка говорить, що їй добре пишеться під час пробіжок на стадіоні, а ще в дорозі, де є ритм, рух і зміна часу та простору.
Читання поезії перемежовувалося з розповідями про те, звідки бралися сюжети. Вона переказала розповідь дівчини, яку спинили на блок­посту сепаратисти через її схожість з українською снайперкою, роздягали в пошуках слідів від зброї, перевіряли пучки пальців. Гості презентації почули і вірш, народжений цією історією. Розповіла і про загиблу родину, яка мовляв померла від старості, і про старість, яка в тих, східних краях приходить рано, так само, як і смерть. Кожен вірш про війну і про втрачену Батьківщину гострою голкою впинається у свідомість. А наостанок Люба звернулась до своїх ліричних віршів, і аудиторія разом з авторкою видихнула  концентровану напругу.
За домовленістю з редакцією однієї із всеукраїнських газет, Любов Якимчук описує свої мандрівки-­презентації у авторській колонці. Полтавська публіка знає про це і просить поетку не забути поділитися враженнями і про Полтаву, мовляв, чекатимуть. Люба всміхається і обіцяє постаратися. Прощається з полтавськими читачами. Але, напевно, ще повернеться до них. Адже цей край, де, рівно як і на Донбасі, ростуть і щедро родять абрикоси, тепер і її також.

Олена ЗАДОРОЖНА
Читати більше

12.11.15

Дата: 12.11.15 ● Час: 23:47 ● Мітки: , ,    Коментарів немає

Але коли так вже судилось мені
В це місто врости серцевиною,
Дозволь же, о Господи, хай по стерні
Ще раз повернутись людиною!
Р. Плотникова, зі збірки «Без фіранок»

У суботу, 7 листопада, в Лубенській картинній галереї образотворчого мистецтва відбувся цікавий мистецький захід за мотивами літературних творів відомої української письменниці, члена Національної спілки письменників України, талановитої поетеси та прозаїка, а ще нашої землячки – Раїси Плотникової.
Щира атмосфера та майстерно розроблений сценарій мистецького дійства не залишили в залі вільних місць, а в серцях присутніх – місця для похмурості. Якщо говорити про захід коротко, то можна сказати просто «все вдалося».
На імпровізованій сцені розмістився ретрочемодан, поруч – стілець із накинутим шаликом, а в атмосфері запанувала незрима присутність Її Величності Слова. Лунають уривки із творів Раїси Василівни. Прозу змінюють вірші, романси продовжуються піснями. Огранені і довершені слова, наче рідкісні опали, змушують затамовувати подих. Адже і сама авторка, і її творчість - теж багатогранна та до щему відкрита.
Тут і новела про Коктебель зі збірника новел «Крим по-українськи: веселі та сумні історії», і віршовані нотатки про наше тисячолітнє місто, із якого «на всі чотири сторони життя іти», коли спогади скалками «повстряють у моє тіло, у мою душу, мою пам’ять», і сюди повертатися:
Чекай мене в Лубнах, у білих шатах,
Коли на Володимирському – ніч…
І взагалі – нотатки автора про час, який іде через нас і крізь нас.
Хочеться відзначити професійну декламацію Ірини Кедріної, Наталії Медведовської, Марти Жарової (доньки поетеси), яка неперевершено озвучила один із останніх віршів своєї мами про фантоми Донбасу. А ще – довершений виступ вихованок літературної студії ім. Олени Теліги школярки Владислави Іващенко та студентки Харківської юридичної академії Людмили Даценко. Як повідомила керівник літстудії та один із організаторів заходу, поетеса Лариса Галич: «У нас був ще один «учасник сцени». Це чемодан. Куди б ми не збиралися їхати, ми складаємо в нього найнеобхідніше та найцінніше в житті. Тож у чемодані Раїси Плотникової найцінніше, що є в житті кожного письменника – книги». Протягом усього дійства кожен із учасників брав із відкритого на столі чемодана одну із низки книг авторки та зачитував із неї кілька рядків.
Удалим доповненням заходу стали пісенні вітання на слова Раїси Плотникової під акомпанемент піаніно автора та виконавця Віктора Антощака, а також виконавця і композитора з Лохвиччини Валерія Червоненка. Шлягеру «Жриця кохання» підспівував та аплодував увесь зал.
На захід завітали та привітали ювілярку: подружжя Олександр та Людмила Грицаєнко, очільник міського управління культури Юрій Литовченко, директор краєзнавчого музею Тамара Дяченко, журналістка Наталія Павленко, представники мас-медіа та творчої інтелігенції міста, друзі, колеги по творчості та перу авторки.
У своєму слові міський голова Олександр Грицаєнко відзначив, що це свято – великий подарунок, адже сьогодні: «Тут можна поринути в глибину тисячоліть і в глибину життя. Відчути любов до світу, до природи та до людини».
Приємною несподіванкою став виступ голови лубенського літоб’єднання ім. Донченка, редактора газети «Лубенщина», письменника Олександра Міщенка, котрий відзначивши талант ювілярки, що вміє «огранювати діаманти духовності в творчість» вручив Раїсі Плотниковій  обласні грамоти за вагомий внесок у розвиток літератури рідного краю.
А художник Володимир Мірошниченко, проникнувши у глибину творчої душі письменниці, подарував їй власноруч написаний портрет.
* * *
Саме 7 листопада Раїса Плотникова – автор багатьох поетичних та прозових книг, численних публікацій у всеукраїнській та обласній пресі – відзначила свій гарний, осінній, ювілейний День народження. Як зізналася сама авторка – відзначила так, як схотіла: із друзями і книгами, у колі своїх літературних персонажів. Від часу її першої збірки поезій «Втомилася мовчати» і до останньої в часі – «Без фіранок» із-під пера авторки вийшло чимало історій – веселих та сумних, романтичних і приземлених, багато з них мають непередбачувану фабулу та, як люблять говорити літкритики, «карколомний сюжет». Це романи «Афганський кут», «Обличчям до полум’я» та «В яру згасаючих зірок», кілька циклів новел, дитяча казка, чисельні публіцистичні нариси та інтерв’ю, збірки поезій, жодна з яких не схожа на попередню. Вона – лауреат кількох престижних літературних премій, бажана гостя прозових та віршованих антологій, щира, відкрита, має на все власну думку і ніколи нею не поступається.
У кожному своєму амплуа ця жінка лишається унікальною та неповторною. Вона стоїть обличчям до полум’я Слова і навіть тоді, коли це полум’я намагається обпалити, на її устах лише виринає трішки чаклунська посмішка. Вона – творець цього полум’я. Вона зробила все, щоб це полум’я зігрівало й нас. Тож зі святом Вас, знайома незнайомко! Хай пишеться і видається, хай читається і зачитується! Всіх благ!
Ганна КРЕВСЬКА
Читати більше

2.11.15

7 листопада у м. Сєвєродонецьк Луганської області відбудеться біографічне кафе «Пам’ять, закарбована в слові. Літературні діалоги». Гостем буде поетка Олена Задорожна. Вона поділиться з відвідувачами біографічного кафе історією створення поетичної книги «Той, що зумів воскреснути».
Вірші Олени Задорожної – по суті нове слово в сучасній українській літературі. Першим на цю стезю став Борис Гуменюк, і його «Вірші з війни» просто з передової привели в поезію сучасного чоловіка – Героя, але не плакатного, не схематичного, а живого... Олена ж увійшла в літературний храм не по слідах Бориса, а своєю стежкою.
Поезія Олени Задорожної – не жіноча у звичному для нас розумінні, це поезія жінки на війні. Жінки, яка пахне війною, живе нею, віддає себе всю.

Місце й час проведення: Сєвєродонецька галерея мистецтв (вул. Курчатова, 17), початок о 12:00.

Організатор: Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Інституту з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International), громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» та Сєвєродонецького міського відділу культури.
Захід проводиться в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння».

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

31.10.15



Почну, так би мовити, з офіційності. 28 жовтня в літературній вітальні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського відбулася презентація книги «Думки і видумки» лубенського автора, лікаря за фахом Олександра Сиченка.
Нині – заступник головного лікаря Лубенської центральної міської клінічної лікарні Олександр Володимирович Сиченко пише вірші й має в своєму творчому доробку поетичні збірки «Римовані рядки» (2010), «Жук-корупціонер» (2010), «Римовані думки» (2012), а в 2003 році у співавторстві написав книгу про історію медицини на Лубенщині «Дорога добра та надії».
Син видатного українського письменника, майстра історичної прози Володимира Малика, голова фонду «Слово» ім. В.Малика, лауреат премії ім. І.П. Котляревського Олександр Сиченко розповів про свій шлях до творчості та зачитав кілька віршів із нової книги.
Про автора і його творчість у літературознавчому контексті говорили Микола Костенко й професор Олексій Неживий.
До зустрічі з лікарем-поетом Олександром Сиченком проявили цікавість і його «молодші колеги», студенти медичного факультету №1 Української медичної стоматологічної академії, котрі взяли участь у заході.
Після презентації всі охочі отримали від автора по примірнику «Думок…» із автографом.
Тепер – коротко щодо самої книги. Загалом, презентовані «Думки і видумки» (Сиченко О.В. Думки і видумки. – Лубни : Інтер Парк, 2015. – 74 с.) – збірка чотиривіршів, епіграм і афоризмів, сповнених живим гумором, стриманою іронією або влучною сатирою на явища, котрі не відповідають загальному естетичному ідеалові. «Думки…» вирізняються дотепністю, нерідко філософським змістом.
Не випадково, що живий гумор я згадав першим з-поміж сукупності якостей збірки. Тут наявні вдатні поетичні жартівливі вислови, що викликають просту щиру посмішку, якої, напевне, останнім часом трохи не вистачає на наших обличчях. Вважаю, цю збірку варто прочитати багатьом, адже як говорив Артур Шопенгауер: «Із особистих якостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача». І з цим важко не погодитись. 

Олександр ПУШКО
Читати більше

29.10.15

Авторка однієї з найкращих книг про війну презентуватиме її в Полтаві.
5 листопада поетка Любов Якимчук презентуватиме в Полтаві свою книгу «Абрикоси Донбасу». Збірка увійшла до десяти найкращих книг про війну за версією українського Forbes.
Про любов і абрикоси, відчуття дому і батьківщини, про Донбас і про Україну, поезію і біль, перетворення, мовчання, говоріння, про розкладання поезії на рими і на ритми. Про все це і про те, що «там, де не ростуть абрикоси, починається Росія» – на зустрічі з поеткою Любою Якимчук та на презентації її збірки «Абрикоси Донбасу», що вийшла цьогоріч у «Видавництві Старого Лева».
Спробувати «Абрикоси Донбасу» Любові Якимчук на смак, слух і дотик можна буде і в Полтаві.

Зустрічі відбудуться 5 листопада 2015 року:
      о 10:00 у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка (вул. Остроградського, 2);
      о 12:00 у Львівській майстерні шоколаду (вул. Фрунзе, 27/24).

Організатор: Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Інституту з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International), громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток».
Заходи проводяться в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння».
Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

27.10.15

Дата: 27.10.15 ● Час: 23:29 ● Мітки: ,    Коментарів немає


Глядачі Мандрівного фестивалю побачать 40 найкращих документальних фільмів України та світу.
Показ фестивальних фільмів відбуватиметься в бібліотеках, вищих навчальних закладах, школах тощо. Ефект від перегляду фільмів, як і раніше, підсилюватиметься тематичними дискусіями, обговореннями, диспутами й різноманітними правоосвітніми заходами. Фестиваль – неполітичний і некомерційний.
Цьогоріч документальні фільми на тему прав людини мешканці Полтави та Полтавської області зможуть побачити в період із 23 листопада по 10 грудня 2015 року. 
Організатори фестивалю  Українська Гельсінська спілка з прав людини, громадська організація «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя і здоров’я, громадська організація «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».
Вже не один рік поспіль незмінними організаторами Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA на Полтавщині виступають Полтавська філія Суспільної служби України та Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України. Партнери: Пирятинська районна громадська організація «Жіночі ініціативи», Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому.
До програми цьогорічного Мандрівного фестивалю увійшли фільми-переможці та фільми позаконкурсних програм XІІ Docudays UA. Оргкомітет фестивалю переконаний, що чесне документальне кіно здатне захистити від зброї пропаганди, тому Мандрівний Docudays UA цього року покаже дві стрічки з програми ПРОПАГАНДА, яка була центральною на фестивалі в Києві. Представлені в ній фільми «Звідки з’являється пил і куди зникають гроші» Тійто Оясоо та Ене-Лііс Семпері та «Це моя земля» Тамари Ерде торкаються важливих сфер суспільного життя – освіти та політики.
Також будуть показані фільми з програми ЕФЕКТ ГРУЗІЇ, що розповідає про досвід війни з Росією і пізнішої відбудови країни. Добірка DOCU/ЕНЕРГІЯ відкриє шлях до усвідомлення відповідальності кожної людини на шляху до енергонезалежності та збереження природних ресурсів.
Програма DOCU/УКРАЇНА представляє три стрічки про наше життя сьогодні: «76-49» Юлії Проскуріної, «Вальс Алчевськ» Вадима Ількова та «Сестра Zo» Аліси Коваленко. Це картини різної стилістики: від майже епічних до дуже особистих.
Нове на цьогорічному фестивалі – кінопрограма DOCU/ДІТИ. Герої історій – це діти та підлітки, які стикаються з дорослими проблемами та вчаться їх долати.
Docudays UA – це місце зустрічі глядачів, волонтерів, партнерів та, зрештою, і організаторів показів у своїй громаді, адже фестиваль щороку розширює свою географію. Насправді, це те кіно, яке творить саме життя, адже показані історії людей, котрі можна споглядати навколо себе. Варто лише озирнутися і не бути байдужим.
Головною метою Docudays UA є сприяння підвищенню рівня української кінодокументалістики, становленню в Україні відкритого діалогу про моральні проблеми суспільства, права людини. Засобами кіномистецтва сприяти зміцненню почуття людської гідності у громадян України, надихати їх на активні відповідальні дії задля побудови демократичного суспільства.

Напередодні фестивалю відбувся традиційний семінар для майбутніх модераторів показів документальних стрічок. Цьогоріч темою семінару є «Освіта у сфері прав людини за допомогою сучасних засобів медіа». У ньому взяли участь представники вищих навчальних закладів, соціальних служб, активісти громадських організацій, які під час проведення фестивалю будуть організовувати і модерувати покази. Мета семінару – познайомити майбутніх партнерів з фестивалем і його можливостями. Окрім того, під час семінару учасники переглянули фільм і отримали практичні знання та навички модерації. Окрема увага була приділена презентації Кіноклубу Docudays UA при Полтавській обласній організації НСПУ. Наприкінці семінару відбулося планування заходів у рамках Мандрівного фестивалю в Полтаві та області.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

23.10.15

Дата: 23.10.15 ● Час: 16:58 ● Мітки: ,    Коментарів немає

          На початку жовтня в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння» у Сєвєродонецьку Луганської області відбулися навчальні тренінги «Подолання конфліктів «Я серед інших». Проект виконує Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України у партнерстві з Луганським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Серед учасників – вчителі, волонтери, громадські активісти, представники влади, духовенство. Наразі населені пункти, з яких приїхали учасники, а це: Лисичанськ, Рубіжне, Кремінна, – знаходяться у прифронтовій зоні й там все ще можна відчути «відлуння» подій літа 2014 року.

          Серед тренерів проекту – старший викладач кафедри управління освітою Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олена Бурім. Олена є вимушеною переселенкою, з серпня 2014 року проживає з родиною у Полтаві. За останній рік була учасницею кількох міжнародних проектів, завданнями яких було пошук шляхів примирення та сприяння налагодженню діалогу в українському суспільстві.
Упродовж кількох днів учасники навчальної програми говорили про конфлікт, за допомогою цікавих вправ та ігор шукали відповідь на питання: як можна наполягати на досягненні своїх цілей і проявити розуміння й готовність враховувати інтереси інших? Опановували практичні навички з вирішення та попередження конфліктів через освоєння комунікативних методів, спрямованих на встановлення ефективної взаємодії, розмірковували на тему здатності людей по-різному відстоювати свої інтереси й поводитись у конфлікті.
Дізнавшись про тему тренінгу, до його роботи активно залучився доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри управління освітою Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Журба Микола Анатолійович. Як науковець він досліджує загальні проблеми сучасної філософії культури та філософської антропології, онтологічні, метафізичні, аксіологічні аспекти віртуалістики та проблеми буття людини в інформаційному суспільстві. Тож невипадково, з учасниками тренінгу він обговорив надзвичайно актуальне на сьогодні питання «Трансформація культури в сучасному світі».
«Навіть найглибші кризи коли-небудь закінчуються. І тоді втомлене, розтерзане конфліктом суспільство стикається з новим випробуванням – поверненням до нормального життя. Чим швидше після конфлікту знайдеться можливість повернутися до нього, багато разів доводила історія, тим швидше спадуть і напруженість, і протиріччя у стосунках між людьми.  Культурно-освітні  заходи та локальні мистецькі ініціативи відіграють у цьому процесі величезну роль. Сподіваюся, що під час навчання у вас виникнуть нові творчі ідеї, спрямовані на досягнення миру на нашій землі», – звернулася до учасників навчання керівник проекту Наталія Кірячок, голова Полтавської обласної організації НСПУ.
До речі, одна з таких ініціатив, про які говорила Наталія, вже існує та дуже активно поширюється. Мова йде про створення Музею ангелів, або «Музею на крилах», який має стати своєрідним культурним та духовно-просвітницьким центром на Луганщині.
А те, що саме представники освіти й культури намагаються сьогодні будувати простір взаєморозуміння та діалогу в суспільстві, то так воно, певно, і має бути.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

22.10.15




22 жовтня в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння» Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України спільно з Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Інституту з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International), громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» провела захід: біографічне кафе «Історія пишеться людьми».

Героями сьогоднішнього біографічного кафе стали літературознавець, письменник, журналіст, краєзнавець, учений, педагог Олексій Неживий та громадський діяч, правозахисник, художник Олександр Келим.
Олексій Неживий народився на Полтавщині, тривалий час жив і працював у Луганську, а з початком збройної агресії на Сході України повернувся до Полтави. Олексій Іванович – член Національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців України, голова Луганської міської організації ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (1989-1991), депутат районної ради м. Луганськ (1991-1994), голова Луганської обласної організації НСПУ (1999-2004). Олексій Неживий – один із тих свідомих інтелігентів, які плекали на Сході нашої держави рідне слово й український дух, стояли на захисті інтересів суверенної України.

Інший учасник – відомий полтавський правозахисник, громадський діяч, художник Олександр Келим, який був безпосереднім учасником становлення незалежності України в Полтавській області.
Обидва герої сьогоднішнього заходу поділилися думками з приводу знаходження мирного вирішення складних ситуацій шляхом підтримки культурних ініціатив, що сприяють налагодженню діалогу, розповіли цікаві тематичні моменти з власних біографій, відповіли на питання присутніх, а провідною темою став пошук шляхів примирення в українському суспільстві.
Модератором заходу виступила учасниця проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння» Анжеліка Шараєвич, керівник проекту – голова Полтавської обласної організації НСПУ Наталія Кірячок.

Олександр ПУШКО,
прес-служба ПОО НСПУ

Нагадаємо, раніше відбувся діалог у «культурному просторі»
Читати більше