30.4.17
Сьогодні близько
12-ї години в клініці Шалімова на 82-му році життя після важкої й тривалої
хвороби пішов у засвіти Борис Олійник – «полтавський соняшник», видатний
український поет, автор легендарної «Пісні про матір», лауреат Шевченківської
премії, академік НАН України, голова Українського фонду культури, Герой України.
Борис Ілліч –
людина-епоха – автор понад 40 книг, віршів, есе, статей… «А ще у його творчому доробку – понад півсотні пісень у співавторстві з найвідомішими композиторами країни. Й
досі вони звучать звідусіль як пісенна класика – зразок найвишуканішого і
наймелодійнішого слова», – пише журналіст Михайло Маслій на своїй сторінці у Facebook.
Як влучно зазначає головний редактор журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський: «Незважаючи
ні на що Борис Ілліч був великою людиною. Велика людина може робити
помилки, в неї летять «блискавки», але він завжди піднімався над
дріб’язковими обставинами для того, щоб здійснити щось велике і величне…»
Співчуваємо близьким
та рідним Бориса Олійника.
Світла пам’ять
про Поета назавжди залишиться в наших серцях, а його творча спадщина світитиме «На
цілу планету, / на всі покоління й віки»…
Правління Полтавської обласної
організації
Національної спілки письменників
України
Читати більше
28.4.17
27 квітня відбулося засідання журі щорічної премії імені Панаса Мирного, заснованої Полтавською обласною радою. Вів засідання заступник голови журі, перший заступник голови обласної ради Євгеній Холод. Про це інформує сайт Полтавської обласної ради.
Ознайомившись із матеріалами, поданими на здобуття премії у 2017 році, відповідно до Положення про щорічну премію імені Панаса Мирного, журі прийняло рішення про встановлення у нинішньому році шести премій (у номінації «Література, літературознавство» встановлено дві премії).
Отже, лауреатами премії ім. Панаса Мирного 2017 року стали:
– у номінації «Література, літературознавство» – Раїса Жарова (Плотникова), член Національної спілки письменників України – за роман «Реквієм для Рози» та Олександр Лук’яненко, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін ПНПУ ім. В. Г. Короленка – за книгу «Філософія родошанування. Поетичні роздуми»;
– у номінації «Журналістика, публіцистика» – Олександр Панченко, член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, доктор права – за книги: «Українська Австраліана: Полтавщина, Галичина, Боснія», «Біографічно-історичний народний календар-альманах «Лохвиця, Посулля, Україна»;
– у номінації «Мистецтво» – Марина Рожнятовська, член Національної спілки художників України – за творчий доробок;
– у номінації «Народна творчість, народні ремесла» – Дмитро Король, член Національної спілки художників України, Молодіжної спілки художників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України – за творчий доробок;
– у номінації «Благодійна та громадська діяльність» (без грошової винагороди) – Юрій Работін, заслужений журналіст України, голова оргкомітету Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» – за активну громадську діяльність, спрямовану на утвердження духовних цінностей українського народу.
Прес-служба ПОО НСПУ
за матеріалами сайту Полтавської обласної ради
Читати більше
21.4.17
Згідно з рішенням журі Всеукраїнської літературної
премії «Благовіст» Національної спілки письменників України лауреатами 2017
року стали:
– у номінації
«Перша книжка» – Надія Позняк за збірку «Шкіра»;
– у номінації
«Поезія» – Ольга Кіс за збірку «Числа пророчі»;
– у номінації
«Проза» – Василь Горбатюк за книгу повістей та оповідань «Птиці над нами».
Джерело: НСПУ
Читати більше
20.4.17
Так підписані книги відомого письменника-«афганця» Ігоря Моісєєнка, які доставлено волонтерами в
зону АТО. За тим – дивовижна і знаменна історія. Якось автора, ще
вісімнадцятирічного солдата, яких тисячами кремлівські монстри заштовхували у
гарматні жерла в Афганістані, від 7,62-кулі
моджахеда, що йшла в серце, вберегла якимось дивом
алюмінієва ложка. Очевидно, в тому був задум Божий. За тридцять літ із
20-річного сержанта гірської піхоти, знервованого, емоційно нестримного,
навченого вбивати, з пошматованою жорстокістю психікою, Боже Натхнення зробило
письменника-пацифіста, якому було дано написати з першої спроби, без
спеціальної літературної освіти, настільки потужний антивоєнний роман «Сектор
обстрілу – Аісти» (найвідоміші видання: Київ, Криниця,
2010 та 2011), що згодом цей твір було визнано кращим в СНД про війну в
Афганістані, і він виборов міжнародні відзнаки. Найбільше видавництво Європи «Ексмо»
у 2005 році представляло читачам переклад цього роману російською мовою як
шедевр сучасної військової прози. Сучасні читачі по-новому інтерпретують
описані в ньому події, а тепер українські воїни мають можливість враховувати гіркий
«афганський» досвід у сучасній російсько-українській гібридній війні.
А в 2016-му тому ж авторові було дано створити
філософську доктрину «Ідея Гармонії. Українська національна Ідея», здатну
ефективно протистояти ідеям «руського міра», якими нині отруєно мільйони
українців, і сформулювати Українську національну Ідею одним реченням: «Україна – досконало розвинена громадою
життєдайної духовності держава, колиска сучасної людської цивілізації та Джерело
Натхнення на шляху до Гармонії Всесвіту».
«Формулювання одним реченням
відкриває можливість законодавчого затвердження Української Ідеї, – зазначає
автор. – Адже закон не може містити у своєму тілі розлогих дослідницьких
абстракцій. Тому потрібне чітке
формулювання одним реченням, яке законодавці зможуть утвердити Законом України.
Бажано внесенням в Конституцію нашої держави. Тоді Українську національну Ідею
буде включено до освітніх програм для вивчення в усіх сферах знання, яких
торкається її всеосяжний зміст, – суспільствознавство, українознавство,
філософія, теологія, культурологія, література, теорія пізнання, педагогіка,
юриспруденція, політологія… Таким чином, формуючи свідомість українця з наймолодшого
віку на національних історичних цінностях, які століттями знищували колонізатори,
національна ідея проявиться в усіх сферах буття та об’єднає навколо себе націю».
Дієвість та унікальність
представленої філософської концепції підтверджується відгуками авторитетних
дослідників українознавства, серед яких Шевченківські лауреати – голова
Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Павло Мовчан та головний
редактор тижневика «Слово Просвіти» Любов Голота, академік Академії Міжнародної
Слов’янської Академії освіти ім. Яна
Амоса Каменського Лариса Зязюн, академік НАПН України Галина Шевченко, науковці
та історики…
Ігор Моісєєнко особливо наголошує на трьох тезах, що
аргументовано підтверджують його доктрину. (Повна версія згаданого дослідження
представлена на авторському сайті – http://afgan.pl.ua/uk/home).
Минуле: «Україна – колиска
цивілізації» – корені сучасної «післяпотопної» цивілізації саме в Україні. Як доводять
висновки численних наукових досліджень найавторитетніших етнографів всього
світу, саме з Північної Припонтіади окреслився як не єдиний, то один з найбільш
успішних прогресивних напрямів розселення післяпотопних династій. Українська
культура – Гідність Нації – результат натхненної творчості, основою якої є одна
з найдосконаліших у світі мов, яка історично є найближчою до прамови арійців.
Завдання: «Досконалість держави». Другою тезою
утверджується найважливіша умова виконання завдання з розбудови сильної і
справедливої держави – відродження суспільства життєдайної духовності, яке
свідомо відмовиться від хижацької моралі. Без такої духовно-моральної еволюції ніякі
революції українському народові не зарадять. Як виховати таке суспільство – про
це йдеться у вищезгаданому трактаті вже й з наукової точки зору та підкріплено
сучасними методиками, які в останні десятиліття розробили українські науковці.
Місія: «Україна – Джерело Натхнення на шляху людства до
Гармонії Всесвіту». Гармонійно розвинена країна, її демократичне суспільство,
осяяне Богом натхненною культурою, гідне вивести з провалля аморальності й
бездуховності все людство і виконати свою «Величну цивілізаційну місію» – творення
Джерела Натхнення життєдайної духовності у поступі людства до Гармонії Всесвіту.
Від рамкового бджолярства та
обчислення першого в світі комп’ютера, аж до виходу людини в Космос і
висвітлення академіком Вернадським людству його незворотного шляху до
ноосферної цивілізації… – усе це та ще багато інших ключових для прогресу
звершень прийшло у світ через Україну та її синів. Саме аби припинити цей вплив
на прогрес людства, відірвати цивілізацію від духовного, культурного коріння,
яке міститься у благодатній нашій землі, український народ і його державу вкотре
намагається знищити деспотична орда Московії, вкотре реанімуючи імперський дух
Чингізидів, тепер прикриваючи його машкарою «русского міра».
«Україна завжди була для усього
людства одним із найважливіших Джерел Натхнення, якими Творець Гармонії Всесвіту
живить цивілізацію аж від Потопу. Наша цивілізаційна Місія – уберегти надбане й
примножити українську культуру, аби й надалі Світочі знання осяювали людство
саме через Україну», – зазначає Ігор Моісєєнко.
Очевидно, що якби об’єднавча
Національна ідея в українського народу була затверджена законодавчо й служила би
відродженню нації, а переважна більшість українців підтримали цю засвідчену в
історії величну місію нашого народу, то українство стало б настільки монолітно
згуртованим, що ніякі «русскомирские» ідеї з відродження будь-якої Імперії не
змогли би проникнути у душі мільйонів людей. А імператор Московії тисячу разів
би подумав, перш ніж сунути на Україну свої танки. Крім того, очевидно й те, що ментально пошматовану
ідеями «русского міра» Україну доведеться її вірним дітям «лікувати» не одне
десятиліття. Інформаційне протистояння, утвердження історичної правди – як це
стало очевидним – не можна припиняти
ніде і ніколи. Як зазначають науковці, вищезгадане видання здатне допомогти
ідеологічному оздоровленню суспільства: надати Всеохоплюючу Ідею, яку неможливо
підмінити, яка допомагатиме змінити переконання отруєних ворожою пропагандою
мільйонів людей, об’єднати народ України і припинити навіяний ззовні
ідеологічний розбрат.
Може саме для того, аби за тридцять років ці твори
з’явилися в Україні і світі, у пекельному Афганістані і відвели від серця
майбутнього письменника-пацифіста смертельну кулю. Аби звернути ті Сили Небесні
й на захисників України і підписав він свої книги словами світлої надії: «Богом
Натхненне від куль вбереже!»
Обидві книжки Ігоря Моісєєнка доставлені на передову – не тільки оберігати
наших бійців від ворожих куль, а й охороняти їхні душі від зневіри, від
безнадії, надати воїнам і всім українським патріотам непохитну духовну опору та впевненість, ідейну
переконаність у борні за світлий шлях України. Повертайтесь живими! Молитимось за вас! Хай з тим
Натхненням, що вкладено в ті книги, Всевишній вас оберігає та укріпляє!
Тетяна Майданович,
письменниця, лауреат премії «Осіннє
Золото» ім. Д. Луценка,
науковий консультант і редактор згаданих
видань, переданих воїнам ЗСУ
Читати більше
16.4.17
Із відчуттям радості вітаємо зі світлим святом Христового Воскресіння, одним із найвеличніших свят у християнстві, що символізує перемогу над злом, торжество життя над смертю!
Упродовж Великого Посту кожен із нас так чи інакше переосмислював своє життя, свої вчинки. Тож нехай Великодні дзвони, що утверджують перехід людини з рабства гріха до любові й добра, укріплюють нашу довіру до Бога, ознаменовують оновлення на краще, на мир, на нові добрі справи!
Зичимо здоров’я, щастя й благополуччя! Нехай пасхальні свята наповнять душі й серця всеперемагаючими вірою, надією та любов’ю.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
З повагою – редакція сайту «НСПУ Полтава»,
Правління Полтавської обласної організації
Правління Полтавської обласної організації
Національної спілки письменників України
Читати більше
14.4.17
У день народження Олеся Гончара, в Київському письменницькому домі на Банковій відбулося урочисте вручення Міжнародної літературної премії ім. Олеся Гончара, заснованої письменницею Тетяною Куштевською й німецьким підприємцем, меценатом Дітером Карренбергом та Національною спілкою письменників України. Варто наголосити, що цьогорічне вручення – ювілейне, до 20-річчя премії.
Відкрив урочисте зібрання голова НСПУ Михайло Сидоржевський, котрий, повідомивши, що за популяризацію української літератури в Європі Тетяна Куштевська і Дітер Карренберг нагороджуються медалями «Почесна відзнака НСПУ», вручив нагороди.
Цьогоріч на святі вшанування нових лауреатів були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні доктор Ернст Райхель, дружина Олеся Гончара Валентина Гончар, виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара Валентина Іршенко, письменники, серед яких і класик української літератури, Герой України Дмитро Павличко та ін.
«Є всі підстави говорити про феноменальне явище, свідками якого ми були на історичному перетині віків. І моєму поколінню нині є що пригадати. Двадцять років тому сталася не тільки літературна, а й, можна сказати, історична подія. Німецькі меценати Тетяна Куштевська та Дітер Карренберг заснували першу недержавну міжнародну премію для молодих українських письменників. Уперше в незалежній нашій державі відчулося нове усвідомлення: Україна – це Європа», – говорить голова журі конкурсу, лауреат Шевченківської премії Петро Перебийніс.
Отож, лауреатами 2017 року стали:
– номінація «Проза. Романи,
повісті» – Ганна Чіпко (м. Київ) за роман «Гривна»;
– номінація «Мала проза»
– Марія Карп’юк (м. Київ) за збірку «Дорога додому»;
– номінація
«Поезія» – Кирило
Поліщук (м. Кропивницький) за збірку «Ліс, про який ніхто
не знав»;
– номінація «Публіцистика»
– Назарій Пічак (м. Івано-Франківськ) за художньо-документальний
нарис «Обличчя війни. (Антивоєнні уроки Олеся Гончара)»;
– номінація
«Літературознавча праця» – Софія Мостова (с. Жизномир Бучацького
району Тернопільщини) за роботу «Олесь Гончар – захисник рідної мови».
«Що можна сказати лауреатам нинішнім і майбутнім? Ось хіба лише таке, – говорить Петро Перебийніс. – Не наслідуйте сивих бурчунів, мої друзі. Не бурчіть на батьків! Ми любимо вас більше, ніж себе. Ми радіємо за вас! Гордіться своєю премією! Це не просто німецько-українська – це європейська нагорода. Ми відзначаємо її двадцятиліття із поглядом у наступний рік вісімнадцятий, у славне Сторіччя Олеся Гончара».
Прес-служба ПОО НСПУ
за матеріалами «ЛУ»
Читати більше
8.4.17
11 квітня ц.р.
о 12:00 у літературній вітальні відділу соціокультурної діяльності ПОУНБ ім. І.
П. Котляревського відбудеться вечір-спомин, приурочений пам’яті Миколи Костенка «Прочерком ластівки». Вхід вільний.
Читати більше
2.4.17
Дата: 2.4.17 ● Час: 21:32 ● Мітки: Кибинці, краєзнавство, краєзнавчі маршрути, літературний туризм, news Коментарів немає
У мальовничому селі Кибинці, що на Миргородщині, збудували футуристичну альтанку. Вона була запланована в рамках проекту «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки», який реалізовує Полтавська обласна організація НСПУ в партнерстві з культурним проектом «Метро до Кибинець». У серпні відбулася перша екскурсія на батьківщину відомого поета – футуриста Михайла Семенка, яка мала назву «Слідами Михайля Семенка по Кибинцях». Ідея будівництва альтанки належить поеткам Любові Якимчук та Галині Танай, до яких із часом приєднався талановитий дизайнер Юрко Барабаш, котрий власне й займався оформленням даху альтанки. Півроку громада села очікувала на цю подію, і ось нарешті змогла на власні очі побачити, що являє собою обіцяна споруда. «Це три великі стійки з кришею і комплекс багатофункційних лавок, які дають змогу не тільки посидіти, а навіть полежати на них», – говорить один із працівників бригади Максим. Передбачена також парковка для велосипедів. На даний момент є деякі проблеми з покриттям деревини, але їх обіцяють вирішити в найближчі два тижні. Альтанка знаходиться прямо напроти сільського будинку культури, де є безкоштовний Wi-Fi. Молодь часто приходить туди аби попрацювати в мережі інтернет, а завдяки альтанці це місце має стати набагато зручнішим. У планах – провести в альтанку світло та встановити розетки, щоб можна було заряджати різного роду гаджети. У квітні планується перше «Розмовне кафе у Кибинцях» та відкриття Альтанки Михайля Семенка. Подія має зібрати письменників, журналістів, громаду села Кибинців аби ще раз привернути увагу до новоствореного літературного маршруту Полтавщини.
«Однією з проблем літературно-краєзнавчих маршрутів Полтавщини є низький розвиток інфраструктури. Туристи окрім відвідування пам’ятних місць письменників-земляків хотіли би комфортно почуватися, а самі пам’ятні місця мають бути привабливими та їх художнє втілення має бути пов’язане з ім’ям письменника. Не завжди на маршрутах ми маємо місця де туристи можуть сховатися від сонця влітку та перепочити. Очікуємо що Альтанка Михайля Семенка стане ще й майданчиком для зустрічей творчих людей, поетичних читань та майстер-класів для діток», – говорить керівник проекту «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки» Наталія Кірячок.
Проект «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки», реалізується за підтримки Центру Культурного Менеджменту та Асоціації Агентств Місцевої Демократії (ALDA) в рамках програми CHOICE. Партнер – культурний проект «Метро до Кибинець». Проект спільно фінансується Європейським союзом.
Альона НАЗАРЕНКО
Читати більше
Популярні публікації
-
Літературне коріння Полтавщини розлоге, міцне; воно заглиблюється в сиву давнину Переяславської землі – південно-східної частини Київсь...
-
Із відчуттям радості вітаємо зі світлим святом Христового Воскресіння , одним із найвеличніших свят у християнстві, що символізує пере...
-
22 жовтня в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння» Полтавська обласна організація Національної спіл...
-
Намірившись написати передмову до добірки німецьких класичних епіграм, я зрозумів, що не обійтися без кількох слів про німецький гумор...
-
Прости мій біль, у ньому три сльози, І три дороги, і печаль велика. У решеті водиці принеси, Бо спрага не дає ні жить, ні дихать...
-
Упродовж тих днів не покидало постійне відчуття незримого й правдивого слова незабутнього Григора Тютюнника, адже саме тут, на Лелечо...
-
Літературно-краєзнавчий проект «Земляки», започаткований Полтавською обласною організацією Національної спілки письменників України, вже...
Категорії публікацій
анонси
афіша
біографічне кафе
брати Тютюнники
василь симоненко
видання
відгуки та рецензії
вірші
вітання
владика Афанасій
епіграми
есе
есеї
ігри
інтерв’ю
Кибинці
конкурси
краєзнавство
краєзнавчі маршрути
краща книга Полтавщини
криниця
культурний простір
літературний туризм
літмайдан
малим читачам
медіа
незабутні
новини
НСПУ
обміни
оголошення
Олексій Неживий
Павло Стороженко
переклади
поезія
Полтава
презентації
премії
премія імені панаса мирного
премія імені петра ротача
премія імені феодосія рогового
проза
рубрика одного вірша
свята
стаття
Тетяна Луньова
УКФ
фестиваль
Шевченківська премія
ювілеї
Docudays UA
Erasmus
news
Архів Сайту
-
▼
2017
(47)
-
▼
квітня
(8)
- Втрата: Борис Олійник
- Названі лауреати премії ім. Панаса Мирного 2017 року
- Названі лауреати премії «Благовіст» 2017 року
- «Богом Натхненне від куль вбереже!»
- Вітання з Великоднем!
- Вручено премію імені Олеся Гончара 2017 року
- Пам’яті Миколи Костенка: вечір-спомин «Прочерком л...
- Футуристична альтанка Михайля Семенка в Кибинцях
-
▼
квітня
(8)