Сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України

19.11.15

Дата: 19.11.15 ● Час: 19:34 ● Мітки: , , ,    Коментарів немає

23 листопада о 11:00 в обласному інформагентстві «Новини Полтавщини» дреса: м. Полтава, вул. Жовтнева, 45) відбудеться прес-конференція з нагоди прибуття до Полтави та області XII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Цього року найкращі документальні фільми на тему прав людини зможуть побачити мешканці Полтави та області в період з 23 листопада по 10 грудня 2015 року. Мандрівний фестиваль завітає до шкіл, ВУЗів, бібліотек, громадських організацій.
До програми цьогорічного Мандрівного фестивалю увійшли фільми-переможці та фільми позаконкурсних програм XІІ Docudays UA. Загалом глядачі Мандрівного фестивалю у Полтаві та області побачать понад 15 найкращих документальних фільмів України та світу.
Організатори Мандрівного фестивалю – Українська Гельсінська спілка з прав людини, громадська організація «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя і здоров’я, громадська організація «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв». Партнери – Державне агентство України з питань кіно, Міжнародна мережа кінофестивалів з прав людини.
Організатор фестивалю в Полтаві та області – Полтавська філія Суспільної Служби України. Партнери фестивалю в Полтаві – Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України, Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому, Пирятинська районна громадська організація «Жіночі ініціативи», Громадська організація «Mart», Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5, а також кіноклуб медіапросвіти з прав людини Docudays UA при Полтавській філії Суспільної служби України «Вертикаль».
Мета Мандрівного фестивалю – сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.
Місія Мандрівного фестивалю – створити можливості для кожної людини в Україні дивитися найталановитіше та найактуальніше документальне кіно з усього світу. Таким чином сприяння розвитку критичного мислення, формуванню активної громадянської позиції та ставленню до людської гідності як до найвищої цінності. Реалізуючи місію, сприяння популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.
Після кожного показу організатори влаштовуватимуть тематичні дискусії та обговорення для того, щоб перегляд фільму спонукав аналізувати порушену в ньому проблему та шукати оптимальні шляхи її вирішення на локальному та державному рівнях.
Графік основних відкритих показів у Полтаві
- 25 листопада, 1330, фільм «Володар» Полтавський художній музей (Галерея мистецтв) ім. М.Ярошенка (вул. Фрунзе, 5);
26 листопада, 1330, фільм «Точка відліку» Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.П.Котляревського (вул. Леніна, 17);
28 листопада, 1600, фільми «Інша країна», «Володар»  Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України (Соборний майдан, 15);
     - 29 листопада, 1300, фільм «В’язні Кануна» Полтавська міська бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара (вул. Енгельса, 25);
- 29 листопада, 1400, фільми «Комплекс кенгуру», «Жертвопринесення» Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України (Соборний майдан, 15);
      - 03 грудня, 1300, фільм «Я»  Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» (вул. Шевченка, 23).

Прес-служба ПОО НСПУ

Нагадаємо, раніше вже афішувалося відвідування Полтави Мандрівним фестивалем Docudays UA
Читати більше

13.11.15

Дата: 13.11.15 ● Час: 21:20 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
Свою збірку «Абрикоси Донбасу», яка входить до десятки кращих українських книг сучасності про війну, у Полтаві в рамках проекту «Культурний простір — місце діалогу та взаєморозуміння» презентувала поетка Любов Якимчук.
Вона мешкає у Києві, але родом із Первомайська Луганської області, який нині перебуває під окупацією. На Полтавщину доля привела родину авторки.
 – Поет, який для мене багато значить, Михайль Семенко, якого було розстріляно в 1937 році, родом з Полтавщини, з Кибинців Миргородського району. Саме він допоміг мені знайти другий дім для моєї родини, – розповідає Любов Якимчук про свою поїздку на Миргородщину. – Я давно хотіла побувати на його малій батьківщині, та все відкладала. Потім почалась війна. Але, зрештою, я сказала собі, що досить відкладати, все це може тривати бозна-скільки, і вирішила поїхати до Кибинців. Спілкувалася з людьми і вони допомогли знайти і придбати хату для моїх батьків. Тепер вони мешкають там, а я хочу відновити пам’ять про Михайля Семенка, можливо, облаштувати театр на воді – на ставку поміщика Трощинського. У перспективі — написання біографічної книги про поета. Є проекти по бібліотеці і загалом стосовно культурного відродження села.
Поетка говорить, що їй добре пишеться під час пробіжок на стадіоні, а ще в дорозі, де є ритм, рух і зміна часу та простору.
Читання поезії перемежовувалося з розповідями про те, звідки бралися сюжети. Вона переказала розповідь дівчини, яку спинили на блок­посту сепаратисти через її схожість з українською снайперкою, роздягали в пошуках слідів від зброї, перевіряли пучки пальців. Гості презентації почули і вірш, народжений цією історією. Розповіла і про загиблу родину, яка мовляв померла від старості, і про старість, яка в тих, східних краях приходить рано, так само, як і смерть. Кожен вірш про війну і про втрачену Батьківщину гострою голкою впинається у свідомість. А наостанок Люба звернулась до своїх ліричних віршів, і аудиторія разом з авторкою видихнула  концентровану напругу.
За домовленістю з редакцією однієї із всеукраїнських газет, Любов Якимчук описує свої мандрівки-­презентації у авторській колонці. Полтавська публіка знає про це і просить поетку не забути поділитися враженнями і про Полтаву, мовляв, чекатимуть. Люба всміхається і обіцяє постаратися. Прощається з полтавськими читачами. Але, напевно, ще повернеться до них. Адже цей край, де, рівно як і на Донбасі, ростуть і щедро родять абрикоси, тепер і її також.

Олена ЗАДОРОЖНА
Читати більше

12.11.15

Дата: 12.11.15 ● Час: 23:47 ● Мітки: , ,    Коментарів немає

Але коли так вже судилось мені
В це місто врости серцевиною,
Дозволь же, о Господи, хай по стерні
Ще раз повернутись людиною!
Р. Плотникова, зі збірки «Без фіранок»

У суботу, 7 листопада, в Лубенській картинній галереї образотворчого мистецтва відбувся цікавий мистецький захід за мотивами літературних творів відомої української письменниці, члена Національної спілки письменників України, талановитої поетеси та прозаїка, а ще нашої землячки – Раїси Плотникової.
Щира атмосфера та майстерно розроблений сценарій мистецького дійства не залишили в залі вільних місць, а в серцях присутніх – місця для похмурості. Якщо говорити про захід коротко, то можна сказати просто «все вдалося».
На імпровізованій сцені розмістився ретрочемодан, поруч – стілець із накинутим шаликом, а в атмосфері запанувала незрима присутність Її Величності Слова. Лунають уривки із творів Раїси Василівни. Прозу змінюють вірші, романси продовжуються піснями. Огранені і довершені слова, наче рідкісні опали, змушують затамовувати подих. Адже і сама авторка, і її творчість - теж багатогранна та до щему відкрита.
Тут і новела про Коктебель зі збірника новел «Крим по-українськи: веселі та сумні історії», і віршовані нотатки про наше тисячолітнє місто, із якого «на всі чотири сторони життя іти», коли спогади скалками «повстряють у моє тіло, у мою душу, мою пам’ять», і сюди повертатися:
Чекай мене в Лубнах, у білих шатах,
Коли на Володимирському – ніч…
І взагалі – нотатки автора про час, який іде через нас і крізь нас.
Хочеться відзначити професійну декламацію Ірини Кедріної, Наталії Медведовської, Марти Жарової (доньки поетеси), яка неперевершено озвучила один із останніх віршів своєї мами про фантоми Донбасу. А ще – довершений виступ вихованок літературної студії ім. Олени Теліги школярки Владислави Іващенко та студентки Харківської юридичної академії Людмили Даценко. Як повідомила керівник літстудії та один із організаторів заходу, поетеса Лариса Галич: «У нас був ще один «учасник сцени». Це чемодан. Куди б ми не збиралися їхати, ми складаємо в нього найнеобхідніше та найцінніше в житті. Тож у чемодані Раїси Плотникової найцінніше, що є в житті кожного письменника – книги». Протягом усього дійства кожен із учасників брав із відкритого на столі чемодана одну із низки книг авторки та зачитував із неї кілька рядків.
Удалим доповненням заходу стали пісенні вітання на слова Раїси Плотникової під акомпанемент піаніно автора та виконавця Віктора Антощака, а також виконавця і композитора з Лохвиччини Валерія Червоненка. Шлягеру «Жриця кохання» підспівував та аплодував увесь зал.
На захід завітали та привітали ювілярку: подружжя Олександр та Людмила Грицаєнко, очільник міського управління культури Юрій Литовченко, директор краєзнавчого музею Тамара Дяченко, журналістка Наталія Павленко, представники мас-медіа та творчої інтелігенції міста, друзі, колеги по творчості та перу авторки.
У своєму слові міський голова Олександр Грицаєнко відзначив, що це свято – великий подарунок, адже сьогодні: «Тут можна поринути в глибину тисячоліть і в глибину життя. Відчути любов до світу, до природи та до людини».
Приємною несподіванкою став виступ голови лубенського літоб’єднання ім. Донченка, редактора газети «Лубенщина», письменника Олександра Міщенка, котрий відзначивши талант ювілярки, що вміє «огранювати діаманти духовності в творчість» вручив Раїсі Плотниковій  обласні грамоти за вагомий внесок у розвиток літератури рідного краю.
А художник Володимир Мірошниченко, проникнувши у глибину творчої душі письменниці, подарував їй власноруч написаний портрет.
* * *
Саме 7 листопада Раїса Плотникова – автор багатьох поетичних та прозових книг, численних публікацій у всеукраїнській та обласній пресі – відзначила свій гарний, осінній, ювілейний День народження. Як зізналася сама авторка – відзначила так, як схотіла: із друзями і книгами, у колі своїх літературних персонажів. Від часу її першої збірки поезій «Втомилася мовчати» і до останньої в часі – «Без фіранок» із-під пера авторки вийшло чимало історій – веселих та сумних, романтичних і приземлених, багато з них мають непередбачувану фабулу та, як люблять говорити літкритики, «карколомний сюжет». Це романи «Афганський кут», «Обличчям до полум’я» та «В яру згасаючих зірок», кілька циклів новел, дитяча казка, чисельні публіцистичні нариси та інтерв’ю, збірки поезій, жодна з яких не схожа на попередню. Вона – лауреат кількох престижних літературних премій, бажана гостя прозових та віршованих антологій, щира, відкрита, має на все власну думку і ніколи нею не поступається.
У кожному своєму амплуа ця жінка лишається унікальною та неповторною. Вона стоїть обличчям до полум’я Слова і навіть тоді, коли це полум’я намагається обпалити, на її устах лише виринає трішки чаклунська посмішка. Вона – творець цього полум’я. Вона зробила все, щоб це полум’я зігрівало й нас. Тож зі святом Вас, знайома незнайомко! Хай пишеться і видається, хай читається і зачитується! Всіх благ!
Ганна КРЕВСЬКА
Читати більше

2.11.15

7 листопада у м. Сєвєродонецьк Луганської області відбудеться біографічне кафе «Пам’ять, закарбована в слові. Літературні діалоги». Гостем буде поетка Олена Задорожна. Вона поділиться з відвідувачами біографічного кафе історією створення поетичної книги «Той, що зумів воскреснути».
Вірші Олени Задорожної – по суті нове слово в сучасній українській літературі. Першим на цю стезю став Борис Гуменюк, і його «Вірші з війни» просто з передової привели в поезію сучасного чоловіка – Героя, але не плакатного, не схематичного, а живого... Олена ж увійшла в літературний храм не по слідах Бориса, а своєю стежкою.
Поезія Олени Задорожної – не жіноча у звичному для нас розумінні, це поезія жінки на війні. Жінки, яка пахне війною, живе нею, віддає себе всю.

Місце й час проведення: Сєвєродонецька галерея мистецтв (вул. Курчатова, 17), початок о 12:00.

Організатор: Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Інституту з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International), громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» та Сєвєродонецького міського відділу культури.
Захід проводиться в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння».

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше