Сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України

31.12.15

Дата: 31.12.15 ● Час: 17:21 ● Мітки: , ,    Коментарів немає

Щороку в новорічну ніч та у різдвяне надвечір’я ми всі загадуємо найсокровенніші бажання. Тож нехай здійсняться всі добрі мрії!
Хочемо, аби в кожній оселі панували злагода, любов і добробут! Зичимо всій громаді здоров’я й щирої радості, миру й затишку в родинах, нехай кожен день повниться добрими справами в ім’я процвітання незалежної України!
З Новим роком і Різдвом Христовим!

З повагою  Правління Полтавської обласної організації
Національної спілки письменників України
Читати більше

24.12.15

Учора в Полтавському краєзнавчому музеї відбулася урочиста церемонія нагородження переможців щорічного обласного конкурсу «Краща книга Полтавщини – 2015».
Нагороди учасникам вручили в шістьох номінаціях: «Краще історико-краєзнавче видання», «Краща університетська книга», «Краща поетична збірка», «Краще прозаїчне видання», «Краще видання для дітей та юнацтва», «Культура і мистецтво».
Серед нагороджених – члени Національної спілки письменників України.
Цьогоріч гран-прі конкурсу «Краща книга Полтавщини – 2015» отримало видання Олександра Білоуська «Полтавіка. Полтавська Енциклопедія: у 12 томах – том 9: Образотворче і декоративне мистецтво», надруковане у ТОВ «АСМІ».  
Номінація «Краще історико-краєзнавче видання»:
I місце – «Полтава: туристичний нарис» (автори-упорядники: Віктор Бабенко, Сергій Говоров; видано та друк: ФОП Говоров С.В.);
II місце – «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Глобинський район» (упорядник: Володимир Мокляк; видано та друк: ТОВ «АСМІ»);
IІI місце – «Історія поліції та міліції Полтавщини (том 2)» (автор: Юрій Погода; видано та друк: ФОП Говоров С.В.); «В.Г.Короленко. Громадська діяльність письменника (1917-1921рр.)» (автори: Віктор Ревегук, Надія Кочерга; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»).
Номінація «Краща університетська книга»:
I місце – «Радянські органи державної безпеки в системі взаємовідносин держави і православної церкви в Україні (1918 – середина 1950-х рр.)» (автор: Людмила Бабенко; видано та друк: ТОВ «АСМІ»);
II місце – «Хирургия повреждений при политравме мирного и военного времени» (автор: Володимир Шейко; видано та друк: ТОВ «АСМІ»); «Полтавське сільськогосподарське товариство (1865–1920 рр.): історія, звитяги, першопостаті» (автори: Віктор Самородов, Світлана Кигим; видано: ПП ХРА «Дивосвіт»);
IІI місце – «Безпека життєдіяльності. Університетський курс» (автори: Владислав Смірнов, Сергій Дикань; видано та друк: ТОВ «АСМІ»); «Найпоширеніші сільськогосподарські культури України. Зернові колосові, бобові. Бульбоплоди» (автори: Олександр Куценко, Михайло Дмитришак, Віктор Ляшенко; видано та друк: ФОП Говоров С.В.). 
Номінація «Краща поетична збірка»:
I місце – «Пилок і пил» (автор: Наталка Фурса; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
II місце – «Мірило часу» (автор: Юрій Роговий; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
IІI місце – «Збірка віршів» (автор: Артем Лоїк; видано та друк: ФОП Говоров С.В.).
Номінація «Краще прозаїчне видання»:
I місце – «Задумані вікна» (автор: Феодосій Роговий; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
II місце – «Нехворощ» (автор: Любов Пономаренко; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»);
IІI місце – «Золоті Ворожбити» (автор: Микола Костенко; видано та друк: Видавництво «Полтавський літератор»); «Моїх доріг летіло павутиння. Володимир Підпалий: людина, поет, громадянин» (автор-укладач: Тетяна Скороход; видано та друк: ТОВ «АСМІ»).
Номінація «Краще видання для дітей та юнацтва»:
I місце – «Роси дитинства» (автор: Володимир Тарасенко; видано та друк: Видавництво «Полтавський літератор»);
IІ місце – «Таємниця різдвяних подарунків» (автор: Віктор Сердюк; видано: Видавництво «Полтавський літератор», друк: ПАТ «Россава»);
IІI місце – «Віртуальна каша», «Сліди Діда Мороза» (автори: Володимир Плювако, Світлана Діденко; видано та друк: ПП ХРА «Дивосвіт»).
Номінація «Культура і мистецтво»«Енциклопедія мистецтва Полтавщини: у двох томах» (автор: Віталій Ханко; видано та друк: ТОВ «АСМІ»).
Спеціальну відзнаку «Перлина самвидаву» отримав Микола Гаража, автор видання «Козацька слава Полтавщини».
За відродження традицій університетської книги та активну участь у конкурсі грамотою нагороджено Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».
Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

21.12.15

Дата: 21.12.15 ● Час: 19:27 ● Мітки: , ,    Коментарів немає

16 грудня в Полтавському художньому музеї ім. Миколи Ярошенка (Галереї мистецтв) відбулася презентація нової книги письменниці, члена Полтавської обласної організації НСПУ Тетяни Луньової «Зайченятко У».
Казка «Зайченятко У» (Київ: АВІАЗ, 2015) побачила світ у листопаді цього року. Під час презентації авторка розповіла про історію її створення.
   На презентації виступили: директор Полтавського художнього музею ім. Миколи Ярошенка (Галереї мистецтв) Ольга Курчакова, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор, член НСПУ Микола Степаненко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України ПНПУ ім. В.Г. Короленка Людмила Бабенко, кандидат філологічних наук, професор, заступник завідувача кафедри журналістики, відповідальна за методичну роботу кафедри журналістики ПНПУ ім. В.Г. Короленка Світлана Семенко, кандидат біологічних наук, доцент, голова Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи Наталія Смоляр.
Фрагменти з презентованої книги читала поетка, доцент кафедри журналістики ПНПУ ім. В.Г. Короленка Марина Свалова.
На кларнеті й саксофоні грали студенти Полтавського музичного училища ім. М.В. Лисенка.
Ведучою була режисер Олена Гопей.
Презентацію відвідали вихователі дитячих садочків, вчителі молодших класів, студенти, викладачі вищих навчальних закладів, бібліотекарі Полтави, директори ландшафтних заказників Полтавської області, творча інтелігенція міста, іноземні гості ПНПУ     ім. В.Г. Короленка. Затишна зала заледве змогла вмістити всіх бажаючих.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

11.12.15




Книга: Луньова Т. В. Зайченятко У : казка : для дошкільного та молодшого шкільного віку / Тетяна Луньова; художник Я. П. Кернер-Вернер. – Київ : АВІАЗ, 2015. – 84 с. : іл.

Анотація: У казкових звірят усе відбувається так само, як і в дітей: вони товаришують, сваряться і миряться, сумують і радіють. Отак, пізнаючи світ і себе, вони поступово дорослішають, стають чуйнішими і мудрішими.

Захід проводить Полтавська обласна організація НСПУ
Місце: Полтавський художній музей (Галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка (вул. Фрунзе, 5)
Дата і час: 16 грудня 2015 року о 14:30


Інформація про автора: Луньова Тетяна Володимирівна – кандидат філологічних наук, член Полтавської обласної організації НСПУ, доцент кафедри англійської та німецької філології Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка.

Прес-служба ПОО НСПУ
Читати більше

03.12.15

Дата: 03.12.15 ● Час: 20:24 ● Мітки: , ,    Коментарів немає
Сьогодні, 3 грудня, відбувся показ одного з фестивальних фільмів XII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, що саме завітав на Полтавщину. Глядачами фільму «Я» режисера Йони Гонера (Нідерланди) виступили студенти медичного факультету №1 ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія».
Координатором показу в провідному полтавському виші виступила заступник декана з виховної роботи медичного факультету №1 Ющенко Юлія Петрівна.

Обраний з-поміж понад п’ятнадцяти найкращих документальних стрічок України та світу, запропонованих фестивалем Docudays UA для Полтави та області, фільм «Я» для студентів-медиків – невипадковий, адже тематично стосується зокрема й медицини. У представленому фільмі йшлося про чоловіка, який страждає від змін особистості, спричинених пухлинним ураженням мозку. Його дружина мусить навчитися жити зі своїм «зміненим» чоловіком. Фільм, що знімався до, під час і після операції на мозку чоловіка, показує, наскільки крихка наша особистість і як тісно вона пов’язана з діяльністю мозку.
Після перегляду фільму модератор показу Андрій Кінаш провів коротке тематичне обговорення, спонукаючи студентську аудиторію аналізувати порушену в ньому проблему та шукати оптимальні шляхи її вирішення.
Як відомо, фільми Docudays UA сприяють популяризації документального кіно, підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні задля побудови демократичного суспільства.
Переглянувши стрічку, вкотре розумієш, що документальний фільм – це потужний акт боротьби за моральні, а отже, й за демократичні цінності. Це те кіно, яке творить саме життя, адже показані історії людей, котрі можна споглядати навколо себе. Варто лише озирнутися й не бути байдужим.

Олександр ПУШКО

Читати більше

01.12.15

Дата: 01.12.15 ● Час: 09:18 ● Мітки: , , ,    Коментарів немає

«За своє життя мене сто разів обходили, часто забували, іноді затискували і навіть переслідували – та це не моє вже діло, це діла Долі (Судьби); моє діло служити (Совісті) ревно, не розглядаючи по сторонах», – це один із щоденникових записів нашого земляка, видатного українського прозаїка, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка Феодосія Рогового. Свої діла Доля продовжила й по його смерті, бо як інакше сприймати про те, що досі і не всі твори письменника видані, і память його належно не поцінована. І для сучасного читача він залишається невідомим – навіть учителі, що викладають у школах українську літературу, не пішли на вечір памяті Феодосія Рогового, пославшись на те, що вони не читали його творів і їх немає в шкільній програмі. На жаль, цей перелік можна продовжувати, наголосивши на тому, що кілька років тому обласна експертна рада прийняла рішення про видання як соціально значущої книги письменника-земляка, але справа з місця не зрушила.
У серпні Феодосієві Роговому виповнилося б 90 років, і ось цій даті був присвячений вечір-спогад про письменника, який відбувся 17 листопада в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Ініціатором його підготовки й проведення стала голова обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Кірячок. А в центрі урочистостей була презентація фільму про Феодосія Рогового журналістки телерадіокомпанії «Лтава», письменниці Інни Дідик (Снарської), що створений творчим колективом «лтавівців» у серії «Земляки».
«Я світові потрібен як приклад, як можливість» – цими рядками із щоденникових записів, які звучать символічно і вже стали назвою однієї з книг, упорядкованих Юрієм Роговим, розпочала вечір його ведуча, кандидат філологічних наук, доцент Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Сарапин. Молитву «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» виконав пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава» (художній керівник заслужений працівник культури України Федір Кривенко).
І це був настроєвий заспів – комусь до спогадів про письменника, а комусь і до його відкриття, бо затим усі присутні мали змогу подивитися фільм про Феодосія Рогового. Його авторка, білоруська поетеса Інна Снарська зізналася, що нічого не знала про письменника, але її прагнення вивчити його долю й збагнути таємниці таланту елітарного прозаїка, як називали літературні критики ще за життя Феодосія Кириловича, допоможе так само захоплено вивчити їх і глядачам телефільму. А перед тим два дні поспіль, в суботу й неділю, він уже був (і ще буде) в ефірній програмі «Лтави». Глядачі мають змогу пройти стежками й сільськими вуличками Устимівки Глобинського району, де багато років учителював Феодосій Роговий, під деревами дендропарку, що пам’ятають письменника. А творцям фільму ще й пощастило зустріти його учнів неподалік від порожньої, зачиненої сьогодні сільської школи, і вони розповіли, яким простим, справедливим і мудрим був їхній вчитель. І дізнатися про інші близькі й далекі дороги, якими водила немилосердна Доля майбутнього письменника. Він народився в хуторі Пугачівка, який пізніше був похований під водами штучного Кременчуцького моря, що стало болем його серця на все життя. 16-річним зустрів початок війни, був вивезений на примусові роботи до Німеччини, після чого засланий у Московську область, де працював на заводі «Електросталь». Про ті та пізніші роки під пильним наглядом спецорганів зі спогадів батька з екрана розповідає його син – колись так само сільський вчитель, а сьогодні вже відомий в Україні письменник Юрій Роговий.
Про полтавський період, зокрема про роботу Феодосія Рогового в редакції обласної молодіжної газети «Комсомолець Полтавщини» розповів і під час зйомок фільму, і вже на вечорі пам’яті його колега по молодіжці журналіст Іван Моцар, а письменник Микола Костенко зокрема повернувся до історії створення й непростого шляху до читачів роману «Свято останнього млива». Розповів про те трагічне «свято» – прощання з рідною хатою, з піччю, з хутором, який потонув під водою разом із могилами предків і родючими чорноземами, що було страшним злочином тодішньої влади. Своєрідною ілюстрацією тих подій стали уривки із фільму «Прощання» – за мотивами роману Валентина Распутіна «Прощання з Матьорою». Заслужена журналістка України Ганна Дениско у своєму виступі в музеї говорила не лише про письменника, з яким свого часу записала інтервю, але й про тогочасну епоху, що було особливо корисно почути студентам і молоді, які прийшли на вечір. Високо оцінив роботу Інни Снарської у своєму слові про Феодосія Рогового і письменник, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доктор філології, академік АН вищої освіти України Микола Степаненко. А письменник, кандидат педагогічних наук, доктор філологічних наук, професор Олексій Неживий нагадав, як любив рідну землю Феодосій Кирилович, як прагнув передати ту любов нащадкам. Артист обласної філармонії Денис Зотов прочитав кілька віршів – хоку – із книги «Яблуневий спас» Юрія Рогового.
Ведуча вечора Віта Сарапин раз по раз поверталася до щоденникових записів Феодосія Рогового, зачитуючи його глибокі, мудрі, часто болючі рядки. Заповітом для нас усіх звучить один із останніх: «Покладайтеся, любі Мої Діти, Внуки і Правнуки на любов до рідного: вона для всього ізначальна, бо всевишня».
Феодосій Роговий похований на сільському кладовищі в Устимівці, і його могила вирізняється з-поміж інших, наголошує Інна Снарська, лише тим, що напис на плиті свідчить: тут покоїться письменник, лауреат Національної премії України імені Т.Г.Шевченка. І цього мало – треба, щоб полтавці знали й пам’ятали видатного земляка, гідно його вшанувавши на віки. Пам’ятаючи його зізнання: «В житті я не взяв жодної фальшивої ноти»... «Вся душа моя в розколинах від болю за печалі людські». «Моє життя – то творення любові». «Без Любові Людина – не вся Людина. Або й зовсім не людина… покалічена душа!».
«Для мене стало вже неможливим вимолювати на колінах право любити свою Україну» – йому боліло серце від таких одкровень. Це право маємо сьогодні, і мусимо памятати, яку ціну за те сплатили наші герої, серед яких і письменники – такі, як Феодосій Роговий. Таких небагато, – наголошував Микола Степаненко.
Учасники й творці вечора пам’яті сподіваються, що вони розгойдали ту хвилю, яка покотиться по всій Україні – до сердець читачів, глядачів, сучасників і нащадків, які покладатимуться на любов до рідного, відкривши для себе творчість Феодосія Рогового. Він пророчо знав, що потрібен світові як приклад, як можливість...
Лідія ВІЦЕНЯ
Читати більше