2.12.17
Дата: 2.12.17 ● Час: 19:53 ● Мітки: відгуки та рецензії, культурний простір, незабутні, ювілеї, news Коментарів немає
До 40-річчя від дня народження видатної полтавки, однієї з найзагадковіших дітей світу, надзвичайної художниці Саші Путрі
(2 грудня 1977 – 24 січня 1989)
Віценя Л. М. Прости за все… Одинадцять сходинок у вічність:
художньо-документальна повість. – Полтава : Дивосвіт, 2016. – Вид. 2-е,
перероблене і доповнене. – 240 с.
Не забувається перше прочитання
цієї книжки. Вражав величезний потенціал любові, що здатний жити довго, навіть
продовжитися у Вічності, що дарована Богом. Тоді, пам’ятається, вже пізно
вечором, зателефонував авторові, однак ще довго не міг заснути, вражений
великою Любов’ю до Краси маленької дівчинки Саші Путрі, яка жила в земному
вимірі 11 років, 1 місяць і 21 день…
Тепер із упевненістю можу
сказати, книжку письменниці із Полтави Лідії Віцені «Прости за все… Одинадцять
сходинок у вічність» мають читати насамперед наші діти – малі й дорослі, для
того, щоб замислитися над духовними цінностями, їх значенням у житті людини,
особливо милосердям, співпереживанням, благородством людської душі, яке не
можливо виміряти нічим. Навіть час і простір підвладні душевному багатству.
Духовність домінувала в житті
Саші Путрі з самого народження, адже її тато Євген Васильович – відомий художник, мама Вікторія Леонідівна – викладач
музичного училища, старша сестричка Валерія теж обрала фах музиканта.
Коли Сашеньці виповнився рік і 2
грудня 1978 року зібралися гості, тоді за народним звичаєм дитину посадили на
кожушок, а довкола розклали різні речі. Сашенька відразу схопила олівці…
Життя юної художниці обірвалося дуже
рано, але душа і мрії залишилися в 2276 малюнках, у віршах, листах, записках.
Уперше батьки Сашеньки розвісили
її картини на поминках, зібравши разом так
багато створеного нею. З того часу відбулися сотні виставок художніх робіт Саші
Путрі в різних країнах світу – Азербайджані, Латвії, Польщі, Росії, Німеччині, Австрії, США,
Канаді, Голландії, Японії, Індії.
У Полтавському художньому музеї
(галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка діє Зал імені Саші Путрі, як
естетичний, творчий і педагогічний центр. Написано про маленьку художницю дуже багато:
і в Книзі відгуків, і в численних публікаціях.
«Вдячна Богу за те, що він дарує
такі зустрічі, коли душа очищається теплом, добротою і красою».
«Ця виставка відкрила наші серця».
«Сашенько, дорога! Глянувши в очі, які дивляться з твоїх малюнків,
неможливо залишатися таким, як був досі. Навіть якщо не зробив у житті нічого
поганого, то все одно знаєш, що треба бути іншим – кращим, чистішим».
«Дівчинку захоплювали роздуми про
безмежжя Космосу, про життя Всесвіту і про Бога.
…І зовсім несподіване і
пронизливе враження викликають образи Діви Марії та Христа, намальовані рукою і
серцем юного створіння. Її Ісус Христос, який плаче, мабуть, дуже засмучується,
бо бачить людську недосконалість, та все одно благословляє людей своїм хрестом
– однаково і тих, хто вірує, і хто не вірує в Нього».
Про неї та її творчість знято
документальні фільми, а Полтавська обласна організація Національної спілки
художників України видала альбом «Саша Путря. Євген Путря» у серії «Художники
Полтавщини».
Серед усього розмаїття
оприлюднення творчості Саші Путрі виділяється книжка Лідії Віцені «Прости за
все…» – багатогранний літературний твір, що поєднує художню оповідь із
мемуарними замальовками, мистецькими етюдами-сновидіннями міфо-поетичного
спрямування, відгуками, культурологічними й психологічними дослідженнями, християнськими розмислами,
листами рідних і близьких людей.
Один із них – від художника Євгена Путрі – і
став своєрідною післямовою:
«Якось, коли Сашеньці було п’ять років, я запитав:
– А що ти малюєш, доню?
– Красу.
Отак! І не менше! У її художньому спадку всюди вбачаються пошуки краси і її
щасливі знахідки.
Я впевнений, що саме Сашенька підказала звернутись у свій час саме до Вас,
Лідо, з проханням написати про неї. А її прихід до Вас у численних сновидіннях тільки стверджує
мою впевненість: коли дитина відшукує саме красу, то і Вас вона віднайшла по цій щасливій прикметі.
І ось дожили до другого видання, доповненого і духовно розширеного, – сходинки
у часі від коротенького нарису до повновісної повісті. Двадцять років
осмислення, роздумів і, зрештою, – окрилення.
Своєю поетичною душею Ви сягнули аж у безмежжя позаземних
світів, супроводжуючи зі здивованою зацікавленістю ще незбагнений феномен Сашеньки.
Десь звідти приходять до нас на Землю душі дітей світла, на котрих
покладена місія змінити нас і наше занедбане життя.
Тільки Краса врятує світ. Краса душі, краса стосунків, краса Любові.
Спаси, Боже, людей Твоїх.
Спасибі Вам, Лідочко».
Олексій НЕЖИВИЙ
Популярні публікації
-
Літературне коріння Полтавщини розлоге, міцне; воно заглиблюється в сиву давнину Переяславської землі – південно-східної частини Київсь...
-
Прости мій біль, у ньому три сльози, І три дороги, і печаль велика. У решеті водиці принеси, Бо спрага не дає ні жить, ні дихать...
-
Намірившись написати передмову до добірки німецьких класичних епіграм, я зрозумів, що не обійтися без кількох слів про німецький гумор...
-
22 жовтня в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння» Полтавська обласна організація Національної спіл...
-
«За своє життя мене сто разів обходили, часто забували, іноді затискували і навіть переслідували – та це не моє вже діло, це діла Д...
-
Упродовж тих днів не покидало постійне відчуття незримого й правдивого слова незабутнього Григора Тютюнника, адже саме тут, на Лелечо...
Категорії публікацій
анонси
афіша
біографічне кафе
брати Тютюнники
василь симоненко
видання
відгуки та рецензії
вірші
вітання
владика Афанасій
епіграми
есе
есеї
ігри
інтерв’ю
Кибинці
конкурси
краєзнавство
краєзнавчі маршрути
краща книга Полтавщини
криниця
культурний простір
літературний туризм
літмайдан
малим читачам
медіа
незабутні
новини
НСПУ
обміни
оголошення
Олексій Неживий
Павло Стороженко
переклади
поезія
Полтава
презентації
премії
премія імені панаса мирного
премія імені петра ротача
премія імені феодосія рогового
проза
рубрика одного вірша
свята
стаття
Тетяна Луньова
УКФ
фестиваль
Шевченківська премія
ювілеї
Docudays UA
Erasmus
news
0 коментарі:
Дописати коментар