Петро Мостовий

Мостовий Петро Кузьмич (12.07.1923 – 28.07.2010) – український поет, прозаїк.

           Народився 12 липня 1923 року в селі Великий Кобелячок Новосанжарського району на Полтавщині. Учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни. Має бойові та трудові державні нагороди: ордени Великої Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки, Слави III ступеня, Богдана Хмельницького, 50 медалей, серед яких «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», «За оборону Сталінграда», «За трудову доблесть». У 1948 році закінчив Полтавський педагогічний інститут і понад тридцять років учителював у м. Лубни, де й мешкав.

          Друкувався в обласній та всеукраїнській періодиці, видавався в альманасі «Біла альтанка» (Полтава, 1996), у хрестоматії «Література рідного краю» (Лубни, 2000), в антології поезії полтавських літераторів XX століття «Калинове гроно» (Полтава–Кременчук, 2004).

          Автор збірок віршів для дітей «Як побились гарбузи» (Київ, 1961), «Грає одуд на дуду» (Київ, 1965), «Лісові радисти» (Київ, 1968), «Глечик з медом» (Київ, 1970), «Киця їсти подає» (Київ, 1973), «Як сонечко встане» (Київ, 1975), «Веселка над Сулою» (Київ, 1979), «Максимко» (Київ, 1981), «В саду вишневому дзвіночки» (Київ, 1982), «Малий снайпер» (Київ, 1986), «Скоро літо» (Київ, 1993), «Мамині рушники» (Харків, 1993), «Два сонечка я знаю» (Київ, 1995), «Порятує любов» (Лубни, 2000), «Материнська пісня» (Лубни, 2002), «Я досі на війні» (Лубни, 2005), а також книг нарисів «Ланкова» (Харків, 1984) та «Світанки над Сулою» (Харків, 1987).

          Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Панаса Мирного (2003).

          Член Спілки письменників України з 1974 року.

Л-ра: Біла альтанка: Збірник творів письменників Полтавщини / За ред. О. Гаран, Н. Фурси і С. Осоки. – Полтава : Полтавський літератор, 2007. – 272 с.