Костянтин Наріжний

Наріжний Костянтин Григорович (20.04.1927 – літо 2014) – український прозаїк.

Народився 20 квітня 1927 року в селі Ковалівка Шишацького району на Полтавщині. Учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни II ступеня. Нагороджений орденами Великої Вітчизняної війни II ступеня і «За мужність» III ступеня, а також двадцятьма медалями, зокрема «За бойові заслуги» та «За перемогу над Німеччиною». Закінчив Полтавський педагогічний інститут імені В. Г. Короленка (1957). З 1953 року працював учителем біології та хімії: спочатку в Жоржівській восьмирічній школі Шишацького району, а з 1963 по 1983 рік – у Ковалівській середній школі того ж району, з 1967 року був ще й заступником директора школи з навчально-виховної роботи. Відмінник народної освіти. Пенсіонер. Мешкав у с. Ковалівка.

Пише нариси-мініатюри, етюди, замальовки, оповідки з життя природи. З 1958 року регулярно друкується в обласних та республіканських газетах, у журналах «Україна», «Прапор», «Однокласник», «Паросток», «Рідна природа», «Дивосвіт», «Природа и человек. Свет» (Москва) та ін.

Автор книг «Стежина в дивосвіт: оповідки природолюба» (Харків, 1987), «Живий світ геральдики: Тварини і рослини в державній символіці» (Київ, 1997), «Несподіванки в дорозі: Нариси-мініатюри» (Шишаки, 1998), «Радість пізнання: Нариси-мініатюри» (Шишаки, 1999), «Вовчиха: Оповідання» (Шишаки, 1999), «Загадки навколо нас: Оповідки про природу», «Струни пам’яті: Нариси, спогади, листи, щоденники (До 55-річчя визволення України)» (Шишаки, 2000), «Талісман «Сойчине перо»: Легенди рідного краю» (Шишаки, 2001), «Парад суверенітетів: До 60-річчя утворення ООН» (Київ, 2005).

Член Національної спілки письменників України з 2001 року.

Л-ра: Біла альтанка: Збірник творів письменників Полтавщини / За ред. О. Гаран, Н. Фурси і С. Осоки. – Полтава : Полтавський літератор, 2007. – 272 с.