Михайло Казидуб

Казидуб Михайло Васильович (29.11.1942, с. Вереміївка Градизького р-ну Полтавської обл., нині затоплене водами Кременчуцького водосховища – 01.05.1998, м. Полтава) – поет.

Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут (1967) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1981). Працював журналістом, головним редактором Полтавської телерадіокомпанії «Лтава». Директор Полтавського клубу письменників (з 1984). Створив також сатиричну повість «Начальник ПСО, або Абсолютно правдива історія про Григорія Ілліча Агропона – велета не тільки духу, але і деяких органів тіла» (Полтава, 1996), у якій висміяв командно-розподільчу комуністичну систему. Його вірші поклали на музику композитори О. Білаш, В. Тилик, О. Чухрай та ін.

Твори: «Екзамен» (Харків, 1966); «Кроки» (Х., 1970); «Багаття на вітрах» (Київ, 1973); «Джерела» (Харків, 1977); «Промені літа» (Харків, 1982); «Світ-світлиця» (Харків, 1987); «Дощі серед пустелі» (Полтава, 1992); «Любов веде крізь хуртовини» (Полтава, 1993); «10 поем» (Полтава, 1996).

Лауреат обласної комсомольської премії ім. Петра Артеменка та Полтавської обласної премії ім. Панаса Мирного (2001, посмертно).

Член Спілки письменників України з 1971 року.

Л-ра.: Дяченко А. Лиш правда не минає // Зоря Полтавщини. – 1992, 28 листопада

За матеріалами Енциклопедії сучасної України