Овдієнко Людмила Миколаївна (01.05.1948, с. Нова Гребля Роменського р-ну Сумської обл. – 15.08.2015, м. Кобеляки Полтавської обл.) – письменниця, журналіст.
Закінчила Полтавський державний педагогічний інститут (нині національний педагогічний університет) (1980). Обіймала посади літпрацівника, завідувача відділу, відповідального секретаря, заступника редактора лохвицької та чорнухинської (Полтавська обл.), талалаївської (Чернігівська обл.) районних газет. З 1969 працювала в Кобеляцькій районній газеті “Колос”, із 1991 – редактором цього видання.
Вірші почала писати ще школяркою. Першу добірку надруковано в лохвицькій районній газеті “Зоря” (1964), згодом публікації з’явилися в полтавських газетах “Зоря Полтавщини”, “Комсомолець Полтавщини” (1966‑1967), чернігівській газеті “Комсомольський гарт” (1968). Виходом на широку всеукраїнську читацьку аудиторію став дебют в альманасі “Вітрила” (К.: Молодь, 1968) та участь у республіканській нараді молодих поетів (м. Київ), а на всесоюзну – участь у Фестивалях молодих поетів (м. Алма‑Ата, 1968 та м. Кутаїсі, 1974).
Автор колективних поетичних збірок “Поезія-70” (К.: Рад. письменник), “Поезія-88” (К.: Рад. письменник), “Ворскла” (Х., 1977), “У Ворскли і Янтри одні береги” (укр. та болгар. Мовами) (Х., 1981), альманахів “Біла альтанка” (Полтава, 1996, 2007), “На левадах шовкових” (К., 2007), антології любовної лірики XVII‑XX ст. “Слобожанська муза” (Х., 2000), української поезії XVIII‑XX ст. “Ветер с Украины” (рос. мовою, Х., 2004), поезії полтавських літераторів XX ст. “Калинове гроно” (Полтава; Кременчук, 2004), громадянської лірики кінця XVII – початку ХХІ ст. “Слобожанська яса” (Х., 2006), міжнародного літературно-публіцистичного часопису українських письменників “Соборність” (Ізраїль, 2012). Окремі твори перекладено російською мовою (журнали “Смена” (М., 1970), “Литературная учёба” (М., 1974), “Юность” (М., 1982), колективний збірник “День поэзии” (Куйбышев, 1988) та ін.).
Автор поетичних збірок “Весняна повінь” (К., 1977), “Довіра” (Х., 1985), “Зліва, де серце” (Полтава, 1991), “Не прощаюся…” (Кобеляки, 1997), “Не вистачає тиші для молитви” (Миргород, 2004), “Вибір” (Кобеляки, 2005), книги прози “Дорога до себе” (Миргород, 2005), документальної повісті “Ми більше не вороги” (Полтава, 2009) та книги поезії й прози “Життя вже майже зрозуміле...” (2013).
Лауреат обласної літературної премії ім. Петра Артеменка (1980), Всеукраїнської премії ім. Олександра Олеся (2004), обласної премії ім. Григорія Яценка (2014) та Полтавської обласної премії ім. Івана Котляревського за поетичну творчість (2015, посмертно). Почесна громадянка м. Кобеляки (з 2002).
Л-ра: Сучасні письменники Полтавщини: довідник / М. І. Степаненко. – Полтава: ПП Шевченко Р.В., 2014. – 90 с.; Літературно-мистецька Полтавщина: довідник / М. І. Степаненко. – Гадяч: Видавництво «Гадяч», 2013. – 500 с.; Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні: наукове видання / М. І. Степаненко. – Полтава: ПП Шевченко Р.В., 2014. – 498 с.
