Сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України

4.6.15

Дата: 4.6.15 ● Час: 01:16 ● Мітки: , ,    Коментарів немає

   Із усiх свят, що так чи iнакше пов’язанi з природою, найпоетичнiшим є Трiйця (Зеленi свята, Зелена недiля). Воно не має сталої дати, а повнiстю залежить вiд Великодня. Перш за все – це свято перемагаючої весни на порозi лiта, коли природа нiби святкує з людиною своє вiдродження. Вже традиційно в ці дні в селі Суха Кобеляцького району поблизу літературно-меморіального музею-садиби Олеся Гончара відбувся літературно-мистецький захід «Зелене свято Гончарового дитинства». Письменник усією душею любив Трійцю та невеличке село на Полтавщині. На одній із світлин незадовго до смерті Олесь Гончар власною рукю напише: моя золота Суха. А у славнозвісних «Щоденниках» він залишив такий запис: «Трійця! Зелене свято мого дитинства… Як тоді в нас гарно було… Вся наша Суха – в клечанні… В хаті м’ята, любисток пахнуть, долівка встелена зеленим, вона теж у пахощах…»
   Відомо, що на долю маленького Олеся випало тяжке дитинство – у 3-річному віці Гончар втратив матір. Після її смерті, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), малого Олеся забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Тож дитинство, становлення майбутнього літературного генія минало у сільській тиші; тут на одинці з природою, народилися перші сподівання й розчарування, усмішки й сльози та перші рядки…
   У святу Трійцю, на рідну для Олеся Терентійовича землю завітала й делегація з числа членів Полтавського обласного осередку Національної спілки письменників України (Раїси Плотникової, Олександра Пушка, Наталії Трикаш, Олексія Неживого, Миколи Степаненка), прибула й наукова інтелігенція області, зібралася місцева громада та поціновувачі творчості письменника. У травневому квітчанні – постала перед відвідувачами маленька охайна хатина, колись, домівка для молодого Олеся. Нині, літературно-меморіальний музей-садиба імені письменника. Одна з кімнат, прикрашена образами та українською вишивкою, інша – кабінет – з  раритетними фото та екземплярами з численного літературного доробку Олеся Терентійовича: від першої проби пера до шедеврів української літератури його авторства. «Значимість музею-садиби видатного письменника на літературній карті України надзвичайна. Хотілося щоб «Зелене свято Гончарового дитинства» дійсно ставало літературним, на якому ще більше б звучало слово Олеся Терентійовича. Хочеться, щоб в затишному музеї лунали спогади про письменника від тих, хто тісно з ним спілкувався, кого він благословляв на літературну ниву. Аби сюди, в невеличке село на Полтавщині, приїздили письменники з усієї України. А для молодих авторів, які тільки но розпочинають йти письменницькою дорогою в майбутньому відбувалися літературні майстер-класи», - говорить голова Полтавської обласної організації НСПУ Наталія Трикаш.
   Щорічною гостею свята є письменниця з Дніпропетровська Леся Степовичка, яка звернулася до присутніх такими словами: «Хто хоч раз побував на цій землі, неодмінно повернеться ще сюди, аби напитися цілющого сухівського повітря. Я не уявляю свого творчого життя без Зеленої неділі у Сухій».
   На імпровізованій сцені лунали пісні у виконанні аматорських та професійних колективів Кобеляцької землі. Усі охочі могли помилуватися та придбати твори народних умільців, а це і ляльки-мотанки і роботи у виконані технікою аплікації з соломи. «Зелене свято Гончаревого дитинства» стало можливим за підтримки Кобеляцької районної ради, районного сектору культури і туризму, спонсорської допомоги
   Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України завдячує народному депутату від фракції «Свобода» Юрію Бублику за допомогу в організації поїздки.
”Старіє камінь, старіє дерево, старіє залізо, а вічно живою, молодою зостається поезія, творчість людська! І настав час, коли треба берегти все: комаху, тварину, людину і саму планету. Тож бережімо!”, - закликав колись наш видатний земляк Олесь Терентійович Гончар. Не можливо сперечатися з подібною істиною, яка до всього, є по особливому новою та значущою для буремної позначки «сьогодення».

Прес-служба ПОО НСПУ

0 коментарі:

Дописати коментар