4.6.15
Із усiх свят, що так чи iнакше пов’язанi з природою, найпоетичнiшим є Трiйця (Зеленi свята, Зелена недiля). Воно не має сталої дати, а повнiстю залежить вiд Великодня. Перш за все – це свято перемагаючої весни на порозi лiта, коли природа нiби святкує з людиною своє вiдродження. Вже традиційно в ці дні в селі Суха Кобеляцького району поблизу літературно-меморіального музею-садиби Олеся Гончара відбувся літературно-мистецький захід «Зелене свято Гончарового дитинства». Письменник усією душею любив Трійцю та невеличке село на Полтавщині. На одній із світлин незадовго до смерті Олесь Гончар власною рукю напише: моя золота Суха. А у славнозвісних «Щоденниках» він залишив такий запис: «Трійця! Зелене свято мого дитинства… Як тоді в нас гарно було… Вся наша Суха – в клечанні… В хаті м’ята, любисток пахнуть, долівка встелена зеленим, вона теж у пахощах…»
Відомо, що на долю маленького Олеся випало тяжке дитинство – у 3-річному віці Гончар втратив матір. Після її смерті, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), малого Олеся забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Тож дитинство, становлення майбутнього літературного генія минало у сільській тиші; тут на одинці з природою, народилися перші сподівання й розчарування, усмішки й сльози та перші рядки…
У святу Трійцю, на рідну для Олеся Терентійовича землю завітала й делегація з числа членів Полтавського обласного осередку Національної спілки письменників України (Раїси Плотникової, Олександра Пушка, Наталії Трикаш, Олексія Неживого, Миколи Степаненка), прибула й наукова інтелігенція області, зібралася місцева громада та поціновувачі творчості письменника. У травневому квітчанні – постала перед відвідувачами маленька охайна хатина, колись, домівка для молодого Олеся. Нині, літературно-меморіальний музей-садиба імені письменника. Одна з кімнат, прикрашена образами та українською вишивкою, інша – кабінет – з раритетними фото та екземплярами з численного літературного доробку Олеся Терентійовича: від першої проби пера до шедеврів української літератури його авторства. «Значимість музею-садиби видатного письменника на літературній карті України надзвичайна. Хотілося щоб «Зелене свято Гончарового дитинства» дійсно ставало літературним, на якому ще більше б звучало слово Олеся Терентійовича. Хочеться, щоб в затишному музеї лунали спогади про письменника від тих, хто тісно з ним спілкувався, кого він благословляв на літературну ниву. Аби сюди, в невеличке село на Полтавщині, приїздили письменники з усієї України. А для молодих авторів, які тільки но розпочинають йти письменницькою дорогою в майбутньому відбувалися літературні майстер-класи», - говорить голова Полтавської обласної організації НСПУ Наталія Трикаш.
Щорічною гостею свята є письменниця з Дніпропетровська Леся Степовичка, яка звернулася до присутніх такими словами: «Хто хоч раз побував на цій землі, неодмінно повернеться ще сюди, аби напитися цілющого сухівського повітря. Я не уявляю свого творчого життя без Зеленої неділі у Сухій».
На імпровізованій сцені лунали пісні у виконанні аматорських та професійних колективів Кобеляцької землі. Усі охочі могли помилуватися та придбати твори народних умільців, а це і ляльки-мотанки і роботи у виконані технікою аплікації з соломи. «Зелене свято Гончаревого дитинства» стало можливим за підтримки Кобеляцької районної ради, районного сектору культури і туризму, спонсорської допомоги
Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України завдячує народному депутату від фракції «Свобода» Юрію Бублику за допомогу в організації поїздки.
”Старіє камінь, старіє дерево, старіє залізо, а вічно живою, молодою зостається поезія, творчість людська! І настав час, коли треба берегти все: комаху, тварину, людину і саму планету. Тож бережімо!”, - закликав колись наш видатний земляк Олесь Терентійович Гончар. Не можливо сперечатися з подібною істиною, яка до всього, є по особливому новою та значущою для буремної позначки «сьогодення».
Прес-служба ПОО НСПУ
Популярні публікації
-
Літературне коріння Полтавщини розлоге, міцне; воно заглиблюється в сиву давнину Переяславської землі – південно-східної частини Київсь...
-
Із відчуттям радості вітаємо зі світлим святом Христового Воскресіння , одним із найвеличніших свят у християнстві, що символізує пере...
-
Намірившись написати передмову до добірки німецьких класичних епіграм, я зрозумів, що не обійтися без кількох слів про німецький гумор...
-
22 жовтня в рамках проекту «Культурний простір – місце діалогу та взаєморозуміння» Полтавська обласна організація Національної спіл...
-
Упродовж тих днів не покидало постійне відчуття незримого й правдивого слова незабутнього Григора Тютюнника, адже саме тут, на Лелечо...
-
Майже півстоліття життєва й творча доля талановитого письменника Івана Низового була пов’язана з Луганщиною. Саме тут митець упевнився в...
-
Григір Михайлович Тютюнник – видатний митець української літератури ХХ століття. Завдяки такому письменникові можемо говорити про худо...
Категорії публікацій
анонси
афіша
біографічне кафе
брати Тютюнники
василь симоненко
видання
відгуки та рецензії
вірші
вітання
владика Афанасій
епіграми
есе
есеї
ігри
інтерв’ю
Кибинці
конкурси
краєзнавство
краєзнавчі маршрути
краща книга Полтавщини
криниця
культурний простір
літературний туризм
літмайдан
малим читачам
медіа
незабутні
новини
НСПУ
обміни
оголошення
Олексій Неживий
Павло Стороженко
переклади
поезія
Полтава
презентації
премії
премія імені панаса мирного
премія імені петра ротача
премія імені феодосія рогового
проза
рубрика одного вірша
свята
стаття
Тетяна Луньова
УКФ
фестиваль
Шевченківська премія
ювілеї
Docudays UA
Erasmus
news
0 коментарі:
Дописати коментар