Пономаренко Л. Нехворощ : Новели та повість / Любов Пономаренко. – Полтава : Дивосвіт, 2016. – Вид. 2-е. – 192 с.
У новій книзі «Нехворощ» відомої української письменниці Любові Пономаренко переплітаються найкращі традиції реалістів, імпресіоністів, експресіоністів, сюрреалістів. Характери героїв вияскравлюються переважно на рівні емоційно-інтимних рефлексій на драматичні повороти долі, ситуації на межі життя і смерті. Таємниця, подих якої відчутний майже в кожному творі письменниці, проектується на взаємопроникнення реального й потойбічного.
У повісті «Нехворощ» дві самотності долають простір і позапростір назустріч одна одній, мають зазирнути в серце темряви і світла, щоб збагнути: «дім людський не на Землі, а в душі» і «кожен має здолати свій дім».
Степаненко М. Сучасні письменники Полтавщини : довідник / Микола Степаненко. – 2-ге видання, змінене і доповнене. – Полтава : ФОП Гаража М. Ф., 2016. – 112 с. : іл.
У довідникові викладено коротку історію Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України, вміщено відомості про сучасних письменників Полтавщини.
Плотникова Р. Реквієм для Рози : роман / Раїса Плотникова. – Харків : Фоліо, 2016. – 251 с.
Основна історична складова «Реквієму для Рози» – старі листи. Актриса колишнього театру Садовського, піаністка, пише коханому послання в безвість, змальовуючи жахіття свого існування у Києві на початку 30-х років ХХ століття. Чекісти змушують її працювати прибиральницею і після допитів замивати криваві сліди катувань у підвалі «черезвичайки», а пізніше – супроводжувати знущання над людьми грою на піаніно. Уже в наш час ці листи майже столітньої давності потрапляють до рук скромного доцента, викладача історії. У вирі сучасного життя він іде слідами авторки пожовклих аркушів, переживає власну драму, шукає паралелі в подіях минулих років і знаходить своє кохання вже у круговерті Революції Гідності. Хто така Роза, яку роль вона відіграла в житті юної актриси-піаністки і як переплелися складні перипетії життя героїв минулого і сьогодення, ви дізнаєтеся із нового роману Раїси Плотникової, який отримав спеціальну відзнаку «Вибір видавця» на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова – 2016».
Віценя Л. Прости за все… Одинадцять сходинок у вічність : художньо-документальна повість / Лідія Віценя. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – Полтава : Дивосвіт, 2016. – 240 с.
Талановита розповідь про життєву і творчу долю Сашеньки Путрі, яка в 11 років сягнула Вічності. Органічне поєднання художнього прозописьма зі спогадами сучасників, найрідніших людей юної художниці дають змогу впевнитися в духовній домінанті загальнолюдських і християнських цінностей.
Осока С. Нічні купання в серпні : коротка проза / Сергій Осока. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 224 с.
Перша прозова збірка Сергія Осоки здебільшого вибудувана на буттєвих сюжетах і образах тих людей, що за дитинства чи молодості пережили голодовку, а в часи своєї старості переживають інші напасті: недуги, безсилля, черствість, безвихідь, непорозуміння, відчуження. Автор майстерно пов’язує їх у стосунки з дітьми, онуками й правнуками – ще такими недосвідченими, а вже часом зарозумілими, і ці зв’язки, скріплені непозірною, непоказною любов’ю, проймають читача до глибини душі, повертаючи до свого приватного досвіду. Графічний реалізм і тонка лінія містики, неусвідомлене пробудження потягу до любощів і усвідомлення минущості любовних зваб, врода молодості і потворність старості, муки пізнання й гіркота розчарувань, – все згармонізовано разками слів на міцній волосіні задуму.
Фурса Н. Зінське щеня : оповідання та новели / Наталка Фурса. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 184 с.
Книга прози Наталки Фурси, у стосунку до поетичного досвіду автора, позначена хіба одним – такою ж високою культурою письма. У ній годі шукати ліризму, метафоричності, – це жорстоке, часом нещадиме препарування характерів, людських стосунків. Без авторських нарацій і присудів. А чуття слова мовленого, особливо у першому циклі збірки – книзі «Картата хустка» – остаточно надає оповіданню щасливої та рідкісної властивості викликати у читача безсзастережну довіру.
Канва книги другої – тонкий психологізм, світ внутрішніх рефлексій. Найліпший інструмет для того, аби показати, що коли розмову двох душ заступає поле герцю, то переможця бути не може.
Горицвіт Т. Міські пригоди Лісової Шишки / Тетяна Горицвіт. – Київ : АВІАЗ, 2018. – 128 с.
Казкова повість для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Головні герої казки – сучасні діти, а також лісові та міські тварини і рослини. Основний сюжет казки пов’язаний з пошуком загубленого друга. У книзі порушено низку питань про сімейні стосунки, взаємодію людини і природи, екологію міста, роль дитини у суспільстві. Книга містить короткий екологічний та природоохоронний словник для дітей.
Шкурупій В. Останній поріг : проза / Володимир Шкурупій. – Київ : Василь Бондарець (видавець), ПП «Майстерпринт» (друк), 2019. – 576 с.
В книгу «Останній поріг» увійшли оповідання й повісті, що побачили світ у книжках «Жива роса» (1987) та «Осіння горішина» (у 1990). Загальна тема творів Володимира Шкурупія – це своєрідний епос українського села 70-80-их років минулого століття, протистояння національних традицій людяності супроти цинізму, нагадування про важливість усвідомлення своїх коренів, любові до рідної землі, заглиблення в моральні витоки народної душі.
Прозаїк описує не стільки село, як глибину української душі в її переживаннях, тривогах, щирості, майстерно показуючи найтонші риси характеру героїв через влучні деталі в їх мові, вчинках, побуті. Його герої добрі, простодушні й щирі. Природа у творах автора виступає одухотвореною, ніби один із героїв, нерозривно вплітаючись у канву твору, увиразнюючи характер героя, описувану подію.
Снарська І. Два неба / Інна Снарська. – Полтава : Дивосвіт, 2020. – 148 с.
Член Спілки білоруських письменників, Національної спілки письменників України, авторка восьми книг поезії Інна Снарська майже 30 років живе в Україні, пише білоруською та українською мовами. Її україномовна поезія друкувалася в колективних збірках, альманахах, періодичних виданнях України. Увазі читачів авторка представляє різноманітні грані своєї творчості, серед іншого – ряд текстів на межі поезії та прози.
Осока С. Три лини для Марії : коротка проза / Сергій Осока. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. – 248 с.
Кожна новела Сергія Осоки – то маленька велика історія простої людини, яку, можливо, ніхто б і не помітив на цій землі, якби не уважний майстер слова. Бо він не просто пише, а створює кількома мазками тривимірну картину людського життя: здається, можна прислухатися і почути, як шелестить очерет, сплескує риба в ставку, як падають яблука, риплять старі двері, як змішується з вітром людське зітхання, приглушений сміх чи схлип. А ще можна відчути запахи – то густі і щільні, аж забиває памороки, то леткі і прозорі, як аромат квітки. Десь у цьому 3D-форматі можна побачити людину, з усіма її прекрасними і потворними рисами, з шорсткими поверхнями і глибокими западинами її бентежної душі. Здається, сюжети цих новел малі чи другорядні, але то лише ключ, який відкриває портал, через який потрапляєш у світ великої літератури.
