Сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України


Неживий Олексій Іванович (09.03.1957 року, с. Хитці Лубенського району Полтавської області) – учений, літературознавець, письменник, журналіст, краєзнавець, педагог.
Закінчив Калайдинцівську середню школу (1974), працював механізатором у колгоспі «Зоря», з квітня 1975 року розпочав учителювання в Хитцівській восьмирічній школі, із серпня у Тишківській восьмирічній школі. З листопада 1975р. по листопад 1977 р. проходив армійську службу. Потім став учителем української мови та літератури Хитцівської восьмирічної школи, заочно навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету. У 1980 р. переїхав до міста Луганська, де навчання в педагогічному інституті  поєднував із журналістською роботою у газетах «Трибуна студента», «Молодогвардієць», прес-центрі обласного штабу студентських загонів. Із 15 серпня 1984 р., закінчивши з відзнакою українське відділення філфаку Луганського державного педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка, на викладацькій роботі в Луганському державному педагогічному інституті імені Тараса Шевченка, потім у Луганському інституті внутрішніх справ МВС України (1993-1997). Із 1994 р. по 2006 р. – доцент кафедри української літератури, в 1997-98 навчальному році виконував обов’язки завідувача кафедри, тоді ж створив літературно-краєзнавчий кабінет-музей. У 2006 році повернувся на кафедру філологічних дисциплін Інституту педагогіки і психології, з 2011 року – професор кафедри.
За сумісництвом працював учителем української мови і літератури ЗОШ №18 м. Луганська (1984-1985), спеціалізованої школи №1 м. Луганська (1987-1991), заступником директора Луганського навчально-виховного об’єднання (2003-2004), викладачем Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти (1984-2006).
У 1994 р. захистив кандидатську дисертацію «Педагогічна спадщина Бориса Грінченка», доцент по кафедрі української літератури з 1997 року. 27 лютого 2013 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук «Наукова біографія і творча спадщина Григора Тютюнника: джерелознавча і текстологічна проблематика» – першу в Україні докторську дисертацію за спеціальністю 10.01.09. – літературне джерелознавство і текстологія.
З 1 вересня 2014 року професор кафедри філософії і економіки освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського та професор кафедри філологічних дисциплін Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка за сумісництвом, відповідальний секретар журналу «Бахмутський шлях».
Автор більше 350 наукових і науково-популярних  публікацій з літературознавства, історії педагогіки України, фольклористики, методики викладання української мови і літератури, а також більше 700 публікацій у періодичній пресі, виступів на радіо й телебаченні.
Автор окремих видань: «Григір Тютюнник і Луганщина» (1989),  «Луганщина літературна» (1993), «Для рідного слова: творча спадщина Бориса Грінченка і проблеми національного виховання» (1994), «Від слова – до пісні» (1996), «Освячені Шевченковим ім'ям» (1998), «Учителі придінцевого краю»  (2002), «Час неминущий» (2007), «Борис Грінченко: вартовий рідного слова»  (2003, 2007, 2013), «Григір Тютюнник: текстологічна і джерелознавча проблематика життя і творчості» (2010), навчального посібника «Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови» (1993, 1995, в співавторстві з В.Д.Ужченком), багатьох посібників і підручників з літератури рідного краю (в співавторстві з Людмилою Неживою), навчального посібника «Борис Грінченко у дослідженнях і спогадах» (2013), монографії «Життя у слові: Джерелознавча проблематика творчості Григора Тютюнника» (2014).
Ним упорядковані та підготовлені до друку книги: «Юрій Єненко – талант людяності: Спогади сучасників» (1999), Борис Грінченко „Князь Ігор” (2000, 2013), Іван Білогуб „Некролог” (2000), „...Щоб було слово і світло. Листування Григора Тютюнника” (2004 ), „Григір Тютюнник: „образ України здавна і по сьогодні”. Щоденники, записники” (2005 ), „Голод 1933 року на Луганщині” (2006),  Надія Світлична „Твори” (2006) Іван Світличний, Надія Світлична «З живучого племені Дон Кіхотів» (2008, в співавторстві з М.Х.Коцюбинською), “Зранена нація. Художня та історична правда в творах письменників Луганщини про голодомори в Україні ХХ століття»” (2009, 2010), «Григір Тютюнник. Бути письменником: щоденники, записники, листи» (2011), «Григір Тютюнник Кіносценарій за романом Григорія Тютюнника «Вир» (2013).
Статті друкувалися в часописах “Дивослово”, “Рідна школа”, “Слово і час”, “Україна”, “Березіль”, «Вітчизна», “Київ”, “Початкова школа”, “Педагогіка і психологія”, «Рідний край», “Освіта на Луганщині”, «Освіта Донбасу», “Бахмутський шлях”, «Українська література в загальноосвітній школі» та ін. Також автор більше 500 публікацій в газетах, численних виступів на радіо й телебаченні. Був редактором-упорядником Вісника Інституту грінченкознавства “Слово і пісня Бориса Грінченка” (1994-1996).
Член Національної спілки письменників України (з 1997), Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, Полтавської спілки літераторів.
Депутат районної ради м. Луганськ (1991-1994). 1989-1991 рр. – голова Луганської міської організації ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, 1999-2004 рр. – голова Луганської обласної організації НСПУ.
Лауреат Луганської обласної премії ім. “Молодої гвардії”, Всеукраїнських премій ім. Івана Огієнка, ім. Бориса Грінченка, ім. Дмитра Нитченка, премії НСПУ „Благовіст” за кращу книгу року, премії ім. Володимира Сосюри, Полтавської обласної премії ім. Панаса Мирного, ім. Володимира Малика, премії ім. Пантелеймона Куліша, національного конкурсу „Українська мова – мова єднання”, Лубенської районної премії ім. Василя Симоненка, літературної премії в галузі критики ім. академіка О.І. Білецького (2015).
Нагороджений знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», Почесною відзнакою Національної спілки письменників України, медаллю «Будівничий України» ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Л-ра: Кисельов Ю. Освячені Шевченковим ім’ям // Слово Просвіти. – 1998. – № 7; Баран Є. „…Я взагалі на листування ледачий // Перевал. – 2005. – № 3. – С.170 – 178); Березовий Василь «А душа собі працює на добро» // Визвольний шлях. – 2006. – Кн. 2. – С.122 – 123; Скрипник В. О. Текстологічна студія // Бахмутський шлях. – 2010. – № 3 – 4. – С. 197 – 198; Ільницький М. М. Похвальне слово текстології // Дивослово. – 2011. – № 9. – С. 62 – 64; Ільницький Д. Я. «Труди і дні» Григора Тютюнника // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. – 2011. – № 17. – С. 185 – 188.
Наукові праці: Григір Тютюнник і Луганщина Ворошиловград: ред.-вид. від. облполіграфвидаву, 1989. – 26 с.; Луганщина літературна : Первинна організація Спілки журналістів України редакції газ."Наша газета".- Луганськ: Б.в., 1993. – 48 с.; Для рідного слова: Творча спадщина Бориса Грінченка і проблеми національного виховання / Луганськ. ін-т внутр. справ МВС України; Ін-т грінченкознавства ЛДПІ ім.Т.Шевченка. – Луганськ: Б. в., 1994. – 90 с.;  Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови : Посібник для вчителя / Співавтор Ужченко Віктор Дмитрович. –  К.: Освіта, 1993. – 287 с.; Від слова – до пісні : Літературознавчі, педагогічні статті та нариси. – Луганськ: Преса, 1996. – 86 с.; Освячені Шевченковим ім'ям. – Луганськ: Світлиця, 1998. – 102 с; Споріднені творчістю. – Луганськ: Книжковий світ, 1998. – 83 с.; Література рідного краю: підручник-хрестоматія: 10-11 кл. /Співавтор Людмила Нежива; Луган. держ. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т грінченкознавства. – Луганськ: Знання, 2002. – 104 с.;Учителі придінцевого краю. – Луганськ: Знання, 2002. – 64 с.; Час неминущий : літ.-критичні статті та нариси. – Луганськ: Світлиця, 2007. – 88 с; Борис Грінченко: вартовий рідного слова. Педагогічна спадщина та проблеми сучасної освіти. – Луганськ: Знання, 2007. – 188 c.; Борис Грінченко у дослідженнях і спогадах – Луганськ: Янтар, 2013. – 454 с.; Григір Тютюнник: текстологічна і джерелознавча проблематика життя і творчості. – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – 272 с.; Життя у слові. Джерелознавча проблематика творчості Григора Тютюнника: монографія – К.: ВЦ «Академія», 2014. – 224 с.; Із ім’ям Тараса Шевченка: навчальний посібник – Луганськ: Янтар, 2014. – 158 с.