Сазанський Анатолій Григорович (псевд. Мандрівний Поет; 14.11.1952, с. Соколівка Жашківського р-ну Черкаської обл.) – поет, публіцист.
Закінчив Соколівську СШ (1969), Одеський фінансово-економічний технікум (1973), Московський літературний інститут ім. М. Горького (1977). Працював інспектором фінвідділу (м. Черкаси), економістом в освітянській системі (м. Черкаси), кочегаром, завгоспом, двірником (м. Одеса, м. Монастирище, м. Київ), кореспондентом районної газети (смт Жашків), старшим ревізором контрольно-ревізійного управління (Полтава), старшим методистом міського Будинку культури (м. Полтава), кореспондентом районної газети (м. Полтава), старшим економістом Миргородської міської ради, нині – педагог миргородського Центру естетичного виховання. Дослідник історії України, збирач легенд, сюжетів, пісень. Упорядковує матеріали для краєзнавчого довідника “Миргородщина” та літературно-краєзнавчої розвідки “Полтавська відьмологія”. Керівник національно-просвітницького проекту “Збережемо писемну спадщину для України”, в основу якого покладено ідею створення в м. Миргороді Діаспорної бібліотеки ім. Галини Король. Перші пакунки з книжками та журналами, виданими за межами України, А. С. одержав від родини Королів із Флориди (США). Їхню ініціативу підтримав легендарний письменник і видавець з Австралії Дмитро Нитченко (Чуб). Потім були книжкові надходження від Олексія Коновала з Фундації ім. Івана Багряного (США), Валентина Кохна (Фундація ім. Василя Липківського, США), Євгена Федоренка (видавництво Шкільної Ради, США), Осипа Зінкевича (видавництво “Смолоскип” ім. Василя Симоненка, Київ), Леоніда Чудновського (Фундація українознавчих студій Австралії), родини Юрія і Тані Борців (Австралія), Євдокії Островської (Союз українок Австралії), Ярослава Туркала (США), Стефана Рожка (США), Олі Матулі (Сестринство Святої Ольги при парафії Святого Андрія, Вашингтон), родини Воскобійників (США), Домазарів (Австралія). Нині в миргородській Діаспорній бібліотеці представлена друкована продукція українських видавництв, періодичних і неперіодичних видань США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Нової Зеландії, Росії, Швейцарії, Австралії. Це, зокрема, друкована продукція українських видавництв за кордоном: “Свобода”, “Хортиця”, “Дорога Правди”, “Добра Книжка”, “Альманах УНСоюзу”, “Українська книжка”, “Літопис УПА”, “Український Робітник”, “Наша Держава”, “Вільне Слово”, “Ми і Світ”, “Місія України”, “На варті”, “Проблеми”, “Рідна Школа”, “Слово”, “Гомін України”, “Новий шлях”, “Наша Мета”, “Батьківщина”, “Світло”, “Нові Дні”, “Вісті Комбатанта”, “Пластовий Шлях”, “Вісник СКВУ”, “Лемківські Вісті”, “Жіночий світ”, “Лемківщина”, “Всесміх”, “Промінь”, “Ukrainian News”, “Meest”, “Трибуна”, “Українське інформаційне бюро”, “Вільна думка”, “Наша Батьківщина”, “Київ” (Філадельфія), “Нью-Йоркська Група МСМLXIV”, “Наша Культура”, “Українська Видавнича Спілка”, “Сурма”, “Червона Калина”, “Смолоскип”, “Сучасність”, “Віра”, “Зелена Буковина”, “Стир”, “Життя і Мистецтво”, “Бюлетень Фундації імені Івана Багряного”, “Власна хата”, “Видавнича комісія Братства УСС”, “Українське Видавництво” (Мюнхен), “Українська Трибуна”, “Український історик”, “Соборність”, “Визвольний шлях”, “Самостійна Україна”, “Наша боротьба”, “Українські Вісті”, “Наше життя”, “Прозріння”, “Українське Слово”, “Ластівка”, “Снятин”, “Дніпрова Хвиля”, “Молода Україна”, “Перша Українська друкарня” (Франція). Зберігаються видання Спілки визволення України, бібліотеки українознавства Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, Української Вільної Академії Наук, Об’єднання українських письменників “Слово” та ін. Разом зі своїми вихованцями проводить пошуково-дослідницьку роботу, пов’язану з українською діаспорою. Формує архів митців-земляків, які проживають за межами України.
Перші твори А. С. про голод в Україні об’єднано в поетичну збірку “Чорні мальви”, яка вийшла у Самвидаві (Черкаси, 1975). Підготував поезію “На смерть Василя Симоненка”, що й донині зберігається в схронах. А. С. добре пам’ятає цей вірш про видатного поета-полтавця:
<…> Двадцятий... Наш! Розтерзаний грозово…
Розстріляний, із сумом на чолі
Схилив свої знамена полиново
До Симоненка, що лежить в землі…
Що не лояльним був… і не шанованим,
І в пісню з чорнозему перейшов –
Дантесами новітніми звойований,
Крізь зло пронісши вірність і любов…
О, ви! Що за слова високі вельми
Ховаєте свою мізерну суть…
Пролазите до пам’яті полеглих,
Які і мертві сяєво несуть…
О, Ти! Лауреатів сита зграє,
Захована в корито і престиж –
У серце патріота… що вмирає..
Ти перша вгородила гострий ніж!
Аби на мари, що над хмари стали,
Брехливим жестом підлої руки
Найпершими покласти, наче сало,
Брехнею роззолочені вінки.
Реакція на цю юнацьку емоційну рефлексію була швидкою і жорстокою: зазнав багатолітніх переслідувань, пережив тяжкий період бездомних поневірянь і безробіття.
Автор книг: “Тридцять третя сльоза” (1992), “Раби” (1993), “Пісні кохання і смутку”(1994), “Слідами махновського золота” (1995), “Тридцять третя сльоза України” (2003), “Нищать українську націю. Боронімося!” (2004), “Проклятий рай” (у 2-х т., 2007). Полтавський композитор, член Національної спілки композиторів. Т. Оскоменко-Порулава на текст написала й видала однойменну ораторію – PASSIONI “Тридцять третя сльоза України” (для сопрано, баритона, хору та оркестру). Твір виконувався в Полтаві й Чикаго. Окреме місце у творчості займає дитяча тематика: “Загадкова азбука” (1994), “Абетка власних дитячих імен” (1994), “Зачарована держава” (1995), “Історична абетка” (1995), “Пригоди Задираки” (1996).
Член Національної спілки письменників України (з 1995).
Л-ра: Сучасні письменники Полтавщини: довідник / М. І. Степаненко. – Полтава: ПП Шевченко Р.В., 2014. – 90 с.; Літературно-мистецька Полтавщина: довідник / М. І. Степаненко. – Гадяч: Видавництво «Гадяч», 2013. – 500 с.; Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні: наукове видання / М. І. Степаненко. – Полтава: ПП Шевченко Р.В., 2014. – 498 с.
