Вулицями Володимира Малика

Коли ти зрозумієш якими ми були в історії,

Зрозумієш чому стали такими нині…

В. Малик (1921-1998)

Нещодавно в Лубнах у теплій, затишній атмосфері відбувся захід, який зібрав у колі однодумців літераторів, краєзнавців, пошуковців, педагогів та журналістів. Зініціювала цю зустріч голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Кірячок. Саме за ініціативи ОО НСПУ в Лубнах на початку листопада в рамках літературно-краєзнавчого маршруту «Земляки» має стартувати новий маршрут «Лубни Володимира Малика».

Форма зустрічі – розмовне кафе символічно й не випадково відбулося у бібліотеці, яка носить ім’я Малика, поруч із осередком зібрання творчих людей літоб’єднанням, яке часто відвідував майстер слова.

Під час відеопрезентації Наталя Кірячок демонструвала присутнім напрацювання уже втілених краєзнавчих маршрутів «Земляки», які віднедавна діють на теренах нашої області. Найбільш масштабний – «Лесиними стежками» відкрили у Гадячі, на батьківщині Лесі Українки. Мета проекту – популяризація імен видатних постатей літератури та повернення їх до рейтингу читацької популярності молоді, ознайомити полтавців із Лубнами – містом, у якому понад 40 років письменник жив, працював, і яке неодноразово згадував у своїх творах.

Під час зустрічі кожен отримав можливість ознайомити присутніх зі своєю дотичністю до постаті Майстра. Так, для завідувачки ЦБС ім. Малика Валентини Сьомак Володимир Кирилович у добу «без Інтернету» був цілеспрямованим, ввічливим відвідувачем читального залу, незмінним пошуковцем у багатьох документах, книгах і словниках історичних фактів для своїх майбутніх творів.

Для нині поважних письменниць, членів НСПУ Наталі Баклай, Раїси Плотникової, Ольги Хало Володимир Малик свого часу дав путівку у велике літературне життя. «Мені хочеться відійти у вічність, знаючи що у Лубнах є надійний тил…», – неодноразово зазначав він. Ольга Іванівна, працюючи із письменником в одній школі, пригадала як Малик-педагог, сидячи в учительській, на старенькому дивані, довго налаштовував себе іти на урок до старшокласників – оповідати їм вірші Тичини, які входили тоді до навчальної програми.

Письменник і журналіст, голова літоб’єднання ім. Донченка Олександр Міщенко зазначив, що його знайомство з В. Маликом відбулося у 90-х, під час праці над літературним альманахом «Верхній Вал». Ідея його створення та назва належали саме Малику. О. Міщенко зазначив, що у Лубнах шанували і шанують видатного земляка: у школі №4 діє кімната-музей письменника, його ім’я носить бібліотека, вулиця, літературно-мистецька премія та фонд «Слово», а могила письменника завжди впорядкована. До речі, згадані премія та фонд діють за ініціативи й підтримки сина Володимира Кириловича, заслуженого лікаря України, депутата Полтавської обласної ради кількох скликань, заступника головного лікаря Лубенської ЦМЛ з поліклінічної роботи Олександра Сиченка. Його стараннями побачили світ щоденники батька «Синя книга», ювілейне видання «Незабутній Володимир Малик» та ін.

Валентина Ковешникова, сусідка Малика, розповіла як Володимир Кирилович, від якого її родина мешкала «за три хати», став знаменитим. А відбулося це, коли у світ вийшла перша частина його пригодницької трилогії «Посол Урус-шайтана». Уже тоді лубенський народ охрестив письменника «наш Дюма». «Часи тоді були інші. Цікава книжка – справжній дефіцит. А книги Володимира Кириловича відразу стали популярними. Щоб їх придбати, записувалися у чергу, шукали знайомства, хвалилися у кого вони вже є і – зачитувалися, – повідомила виступаюча. – Ім’я Малика лунало в місті майже на кожному кроці. А я, школярка, проходячи повз його будинок щоразу затамовувала подих».

До речі, трішки про містику. Кілька років тому випадково дізналася, що мешкав і працював В. Малик на тому ж місці, де колись стояв будинок іншого нашого видатного земляка письменника Василя Барки – на вул. Лісній, 1. Нині поруч розміщено меморіальний знак.

Загалом, часто спілкуючись із людьми, які добре знали Володимира Кириловича, спостерегла таку цікаву особливість. Виявляється, письменник не тільки досконально і глибоко знав історію свого народу та краю, а й мав рідкісний дар – захопити цією Любов’ю інших, а інколи й змінити їхній світогляд. Він одним із перших підняв питання 1000-літньої історії нашого міста, спрогнозував катастрофічні наслідки екології р. Сула. А ще Володимир Кирилович працював над авторством «Слова о полку Ігоревім», присвятивши його вивченню майже 20 років! Він здійснив 16 перекладів Слова з давньоруської на сучасну українську мову, пройшов шляхом невдалого походу князя, а в своєму романі «Князь Ігор» зазначив: «Автор «Слова о полку Ігоревім» – князь Володимир Галицький…».

Під час розробки проекту, який втілюється за ініціативи ПОО НСПУ та за підтримки департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА і Полтавської обласної ради, відбулося командне напрацювання можливостей та напрямків туристичного маршруту, жваве обговорення цілей та можливостей проекту. Нині триває робота над поліграфією та деталізацією туристичного маршруту. Координатор проекту – Лубенська ЦРБ ім. В. Малика, за підтримки ГО «PRєDKI». Отож незабаром наш видатний земляк стане для лубенців та гостей міста ближчим. Адже «Письменник живе, доки живе пам’ять про нього!»

Долучалася до маршруту Ганна КРЕВСЬКА

Фото авторки.