Ожилі тіні й «Метро до Кибинець»

          Напередодні сільського футуристичного фестивалю «Метро до Кибинець», який відбувся 6 серпня на батьківщині Михайля Семенка, варто було вдивитися в обличчя поета на старих фотознімках. Здається, він теж дивиться на нас: то по-дитячому розгублено, то самовпевнено, навіть зверхньо, а то й благально… Але в його очах немає байдужості. Час, у якому жив поет, основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), теж не був байдужим до Семенка. Та людська незбагненна жорстокість під час сталінського терору обірвала яскраве життя 1937 року.

         Перший маршрут, презентований в рамках проекту «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки», який нині реалізовує Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України, проліг «Слідами Михайла Семенка по Кибинцях». З Полтави до Кибинців вирушив своєрідний літературний автобус. По  дорозі для учасників маршруту старший викладач кафедри журналістики  Полтавського Національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка Оксани Зелік розповіла про значимість постаті Михайля Семенка в українській  літературі,  неповторність творчої манери письма. Семенкознавець, кандидат філологічних наук Галина Черниш з Хмельниччини цікаво й змістовно оприлюднила маловідомі факти біографії Михайля Семенка.

      Розпочалося дійство біля знаменитого ставка Трощинського ранковою екскурсією. Її провела Любов Якимчук, співзасновник футуристичного сільського фестивалю «Метро до Кибинець». Тут варто згадати, що поміщик Дмитро Трощинський, один з ініціаторів видання «Енеїди» Котляревського, заснував у Кибинцях бібліотеку й театр на ставку, в якому грали ролі батько й  мати  Миколи Гоголя. 

         Офіційне відкриття фестивалю вже надвечір оголосила голова сільради Людмила Мисяк. День села Кибинці теж відзначали 6 серпня, і селяни активно готувалися до свого традиційного свята, яке зазвичай скликає людей після пекельного трудового дня вже разом із першою зіркою в небі. 

          Поетичні читання в гамаку біля того ж таки ставка Трощинського зібрали віршувальників із Кибинець, Полтави, Києва, Хмельницького, Івано-Франківська, Житомира, Харкова, Дніпра, Лубен.

   Полтавщину на фестивалі представляли голова Полтавської обласної організації НСПУ Наталія Трикаш, Олена Задорожна, Олександра Чорна, Світлана Оленець та авторка цього допису. Долучилися до заходу й працівники бібліотек, науковці, творча молодь, шанувальники поезії рідного краю.  

       Особливі, я б сказала, цупкі враження залишилися в глядачів після перегляду мультимедійної вистави «Як повстав світ і загинув Михайль Семенко».   Автори вистави Євген Степаненко, Любов Якимчук, постановку здійснив Євген Степаненко. У ролях: Сергій Солопай, знаний журналіст Юрій Макаров, поети, які читали свої вірші в гамаку біля ставка, а також кибинчани.  

       Досить доречно певні ролі зіграв і не зовсім традиційний реквізит: патефон, велосипеди, тіні… Ожилі тіні поетів доби Розстріляного відродження постали із небуття й  розтривожили. Розстріляні тіні… І одна з них належала поетові, який передбачив у  вірші «Підземка» рухливі кілометри під Харковом і Києвом, та напевне найбільше мріяв про  метро до Кибинець. 

          Організатори фестивалю планують створити у селі альтанку біля Палацу культури, стилізовану під футуризм, яка може стати майданчиком для проведення різних культурних подій. Матеріали на її будівництво також закуплено дякуючи проекту «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки», який спільно фінансується Європейським союзом та реалізовується за підтримки Центру Культурного Менеджменту та Асоціації Агенств Місцевої Демократії (ALDA) в рамках програми CHOICE.  Полтавська обласна організація НСПУ на чолі з Наталією Кірячок втілює в життя  цікаві й потрібні на Полтавщині задуми.

Раїса ПЛОТНИКОВА