Визнання педагогічного таланту Івана Карпенка

5 жовтня – Всесвітній день учителя. 

Вітаємо представників гуманної професії!

     У 2015 році до Полтави переведено два підрозділи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка – це навчально-науковий інститут культури й мистецтва та факультет іноземних мов. Уже дев’ятнадцятий рік факультет очолює кандидат педагогічних наук, доцент Іван Михайлович Карпенко. 

     Роки дитинства для людини є найбільш значимими у формуванні характеру, вибору професії, життєвих ідеалів. Тепер Іван Карпенко вже не може точно сказати, коли прийшло усвідомлене бажання стати учителем, а от батьківську науку запам’ятав назавжди: «Намагайся головну справу свого життя робити добросовісно, щоб люди ніколи не нарікали на рід Карпенків». 

     Отож старший брат Василь, довго не роздумуючи, вступив до сільськогосподарського інституту, успадкувавши батьківську професію М.В. Карпенка, досвідченого спеціаліста й керівника сільського господарства. 

     А кращий випускник Широківської середньої школи І.М.Карпенко став студентом філологічного факультету Луганського державного педагогічного інституту імені Т.Г.Шевченка, щоб через чотири роки знову повернутися до рідної школи, але вже на посаду вчителя російської мови і літератури та музики. За півтора року учителювання збагатився не тільки педагогічним досвідом, але й намагався проводити дослідницьку роботу, роздумуючи над проблемою образного мислення учнів на уроках літератури. Потім за рекомендацією кафедри педагогіки педінституту навчався в аспірантурі НДІ педагогіки, де в 1983 році захистив кандидатську дисертацію «Формування образного мислення у старших школярів (на матеріалі художньої літератури)». 

     Відтоді єдине місце роботи науково-педагогічного працівника – кафедра педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, а улюблена навчальна дисципліна – історія педагогіки, де розвинувся його справжній педагогічний талант. Лекції доцента Івана Михайловича Карпенка насамперед спонукають до роздумів про зв'язок історико-педагогічної науки із сьогоденням, адже глибоко осмислені ним постаті видатних педагогів Песталоцці, Коменського, Дістервега, Ушинського, Грінченка, Макаренка, Сухомлинського є не просто необхідними знаннями для кожного студента, адже найважливіше те, що вони стають складником морально-етичного та естетичного ідеалу майбутніх учителів, започаткують формування їх професійних компетентностей. Тому нерідко й сприймають студенти-філологи лекції доцента І.М. Карпенка як художньо-педагогічний твір, що впливає на розум і почуття, а тому, за визначенням самого педагога, навіть наближаються до катарсичного дійства. 

     У 1998 році І.М. Карпенка вперше обрано деканом факультету іноземних мов. Тоді, згадується, були серед колег і скептики, які сумнівалися: «Чи справиться із обов’язками керівника такого чисельного колективу?». Усі ці вісімнадцять років доводять протилежне: за час роботи Івана Михайловича Карпенка якісно зміцнів професорсько-викладацький склад, збільшилася кількість спеціальностей, особливо у магістратурі, зміцніла структура. Найголовніше, що факультет за рівнем організації навчально-виховного процесу відповідає потребам сучасної освіти. Особливо переконливим підтвердженням цього стали трагічні події літа 2014 року, коли факультет був тимчасово евакуйований до Старобільська, а частину занять доводилося проводити в місті Кремінне. Через рік знову довелося змінити місце перебування на Полтаву, де факультет розгорнув свою діяльність на базі Полтавського університету економіки і торгівлі. 

     Головна організаторська риса декана – це довіра: до викладачів та їх академічної доброчесності, до всіх студентів, що усвідомлено обрали фах учителя іноземної мови чи перекладача. Уміння зосередитись на головному, гармонізувати індивідуальні інтереси з колективними, окреслити перспективу – все це професійні риси керівника І.М. Карпенка. 

     Успішно продовжуються наукові пошуки вченого в руслі комплексної теми «Формування духовної культури студентської молоді засобами мистецтв». За останні роки під науковим керівництвом доцента кафедри педагогіки І.М. Карпенка захищено шість кандидатських дисертацій. Особливо його захоплює творча спадщина видатного педагога Василя Сухомлинського, а також маловідомі сторінки історії української педагогічної думки. 

     У 2003 році І.М. Карпенка нагороджено знаком «Відмінник освіти України», Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, а цього року визнано почесним професором ЛНУ ім. Тараса Шевченка. Сорок років життя Івана Карпенка пов’язане з рідним університетом, де здобув професію вчителя, де відбулося становлення і визнання його таланту педагога. 

     Напередодні професійного свята вчителів декан факультету сказав: «У Полтаві ми знайшли справжніх друзів, адже в Полтавському університеті економіки і торгівлі створені належні умови для навчання й проживання студентів і магістрантів. Тепер на факультеті вивчається вісім іноземних мов, а вже в цьому навчальному році нашими студентами й магістрантами стали абітурієнти не тільки із Луганщини, але й Полтавщини. В освітньому просторі області ми потрібні, а тому й сподіваємось, що в нас є майбутнє».

Олексій НЕЖИВИЙ,

доктор філологічних наук,

професор, письменник

Фото автора