Шевченківська премія: названі лауреати 2017 року

Члени комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка назвали кращих митців, які стали цьогорічними лауреатами найвищої творчої відзнаки нашої країни.

Серед цьогорічних претендентів на премію в номінації «Література, публіцистика, журналістика» були Віталій Портников (публіцистичний цикл у двох книгах: «Богородиця у синагозі» і «Тюрма для янголів»), Василь Портяк (книга «Охоронителі діви»), Андрій Содомора (книга «Поезія. Проза»), Андрій Цаплієнко (збірка оповідань «Книга змін», серія телесюжетів із лінії фронту), Іван Яцканин (книги «Мить блискавки» і «Пора вузеньких вулиць»).

Офіційно список лауреатів оголосять після підписання указу Президента України, а вручення премій планується провести до дня народження Кобзаря.

Лауреатами 2017 року названі чотири митці в таких номінаціях:

– Література, публіцистика, журналістика – Малкович Іван Антонович, поет – за книгу поезій «Подорожник з новими віршами»;

– МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО – Фроляк Богдана Олексіївна, композитор – за музику на твори Тараса Шевченка: симфонію-реквієм «Праведная душе...», хорову кантату «Цвіт» і музичний твір «Присниться сон мені»;

– ВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – Малишко Микола Олексійович, художник – за проект «Лінія» (скульптура);

– КІНОМИСТЕЦТВО – Коваль Степан Миколайович, режисер анімаційного кіно – за мультиплікаційний цикл «Моя країна – Україна», створення оригінальної пластичної кіномови і вагомий внесок в українську та європейську анімацію. 

Прес-служба ПОО НСПУ
за матеріалами УНІАН

Читати більше

Сучасний медіасвіт як простір для творчості активної молоді: «Абетка медіакультури»

У рамках проекту Полтавської обласної організації НСПУ «Сучасний медіасвіт як простір для творчості активної молоді» упорядковано і видано брошуру «Абетка медіакультури». Над укладанням працювала кафедра журналістики ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Серед упорядників: Світлана Семенко, Марина Свалова, Сергій Шебеліст, Оксана Зелік, Леся Лисенко.

Проект реалізований за фінансової та інформаційної підтримки Полтавської облдержадміністрації, Полтавської обласної ради та Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації.

Інформація є невід’ємною частиною нашого життя. Володіння нею дає велике благо – знання. Водночас вона є зброєю, ціль якої – розум людини, її переконання і поведінка. Сучасні медіа давно стали провідниками в інформаційному світі, відбирають найбільш важливе, актуальне, корисне й цінне, а значить формують картину світу, визначають наше бачення, сприйняття, розуміння того, що нас оточує.

Нині завдання кожного – навчитися ефективно та безпечно взаємодіяти із системою мас-медіа, яка активно вдосконалюється на технічному і методологічному рівнях. Уберегти себе від негативного впливу пропаганди, маніпуляцій та інших інформаційно-психологічних технологій можна лише за умови постійної медіаосвіти, яка формує медіакультуру особистості як здатності людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі. Це особливо актуально в часи ведення інформаційних, смислових та гібридних війн.

Довідкове видання «Абетка медіакультури» пропонує кожному читачеві, не залежно від віку і освіти, поглибити, систематизувати свої знання про сучасний медіа світ, постійно удосконалювати їх.

Брошура має дворівневу структуру: одночасно із тлумаченням окремих понять, які характеризують найбільш актуальні медійні явища, подано ознайомлювальну інформацію про авторитетні, цікаві та корисні традиційні і новітні видання, радіо- та теле- канали, які, сподіваємося, допоможуть вам зорієнтуватися в інформаційному вирі сьогодення.

Прес-служба ПОО НСПУ

Читати більше

Вітання з Новим роком і Різдвом Христовим!

Щороку в новорічну ніч та у різдвяне надвечір’я ми всі загадуємо найсокровенніші бажання. Тож нехай позитивна енергетика втілиться у життя і здійсняться всі добрі наміри та мрії!

Хочемо, аби в кожній оселі панували злагода, любов і добробут! Зичимо здоров’я й щирої радості, миру й затишку в родинах, нехай кожен день повниться добрими справами в ім’я процвітання незалежної України!

З Новим роком і Різдвом Христовим!

З повагою – Правління Полтавської обласної організації

Національної спілки письменників України

Читати більше

Цьогорічними лауреатами премії ім. Василя Симоненка стали полтавка та вінничанка

Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, що встановлена Черкаською обласною радою та обласною державною адміністрацією за підтримки Національної спілки письменників України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка та Ліги українських меценатів з метою вшанування пам’яті поета-гуманіста Василя Симоненка, підбила підсумки конкурсу на здобуття премії у 2016 році. Про це повідомив голова конкурсної комісії В. Поліщук, ідеться в повідомленні інтернет-видання «Черкаський КРАЙ».

Цьогорічними лауреатами премії ім. Василя Симоненка стали:

– у номінації «За кращу першу поетичну збірку» – Олена ЗАДОРОЖНА (м. Полтава) за збірку поезій «Той, що зумів воскреснути»;

– у номінації «За кращий художній твір» – Наталія ДОЛЯК (м. Вінниця) за роман «Загублений між війнами».

До слова, вперше за роки існування премії ім. Василя Симоненка, її лауреатом визнано полтавку.

Прес-служба ПОО НСПУ

Читати більше

«Як попередити злочини на ґрунті упередженості» – правоосвітня акція

У рамках XIII Мандрівного міжнародного фестивалю документаль-ного кіно про права людини Docudays UA у Полтаві відбулася правоосвітня акція «Як попередити злочини на ґрунті упередженості».

Фестиваль Docudays UA на Полтавщині не лише пропонує насичену програму фільмів, а й містить у собі кілька правоосвітніх акцій, одна з яких «Як попередити злочини на ґрунті упередженості». Злочини на ґрунті ненависті є злочинами, в основі яких лежать упередження. Такі злочини трапляються скрізь; жодне суспільство не застраховане від наслідків забобонів і нетерпимості. Злочини на ґрунті ненависті посилають сигнал неприйняття цілим громадам і несуть у собі зерно потенційних конфліктів, оскільки вони можуть зрости як кількісно, так і з огляду на рівень насильства.

Глядачі переглянули стрічку «Загублені» Світлани Шимко. На правоосвітню акцію був запрошений Театр Сучасного Діалогу, який показав полтавцям та гостям міста свою нову роботу, яка називається «Теорія великого фільтра».

          Вистави Театру Сучасного Діалогу – це не звичайна розвага – в них актори разом із глядачами руйнують стіни і шукають відповіді на гострі питання.
          Навіщо ми користуємося стереотипами – це захист, чи спосіб розпалення ворожнечі? Чому в нашій країні досі існує інформаційна маніпуляція, мова ненависті та ігноруються злочини на ґрунті упередженості? Як сучасне мистецтво може допомогти розгледіти за нав’язаним образом ворога звичайну людину, яка потребує поваги та захисту своїх прав?

У виставі використовується документальний матеріал: інтерв’ю з людьми різного віку, соціального статусу, національностей, переконань; власні думки та дослідження учасників.

       Акція викликала велике зацікавлення глядачів та пройшла з аншлагом. Під час дискусії, яка традиційно відбулася після показу, присутні ділилися  враженнями від побаченого думками на теми, порушені. Багато хто згадав випадки дискримінації у власному житті і поділився власними міркуваннями щодо шляхів запобігання злочинам на ґрунті упередженості.

Вистава «Теорія великого фільтру» створена у рамках проекту «Театр сучасного діалогу – мистецький засіб попередження злочинів на ґрунті ненависті з мотивів упередженості», який виконує Полтавська філія Суспільної служби України та Театр Сучасного Діалогу за підтримки Організації з безпеки та співробітництва в Європі/Бюро з демократичних інститутів та прав людини.

Регіональний партнер фестивалю у Полтаві та Полтавській області: Полтавська філія Суспільної служби України.

Партнер: Полтавська обласна організація НСПУ, Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому, Управління культури Полтавської ОДА, Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 Полтавської міської ради Полтавської області, ГО «MART».

Медіапартнер: газета «Події та коментарі».

Прес-служба ПОО НСПУ

Читати більше

Любові Всевишньої сяйво

Мабуть, і тоді, 85 років тому, шилівські сосни так само слухали небесний шепіт чистих снігів, а річка Грунь бачила казкові сни під крижаною ковдрою. А зозуля в теплих краях за океаном ще й не відала про те, що в її рідній Шилівці народився хлопчик, який виросте і вже скоро питатиме її, що вона знає про його долю? Може, щось чула? Співатиме й питатиме, скільки й житиме, уже й знаючи відповідь. І навіть «три зозулі з поклоном», послані в рідний край, не втішать його серце, не втишать болю, бо не зможе він не любити…

5 грудня 1931 року в селі Шилівці Зіньківського району народився великий Майстер слова Григір Тютюнник. І в день його 85-річчя тут відбулися дуже щирі зустрічі гостей із Полтави, Харкова, Києва та земляків письменника – наче велика родина зібралася разом, поєднана глибокою любов’ю і шаною до незабутнього сина цієї щедрої на таланти землі. Саме ця любов наповнювала щирістю кожне слово – від малого школярика-учасника свята до сивочолих побратимів письменника.

Того дня в Шилівці відбулося кілька знакових подій у рамках Всеукраїнських Тютюнниківських літературно-наукових читань, приурочених до 85-річчя від дня народження лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, видатного письменника-земляка Григора Тютюнника.

Першими зустріли гостей хлібом-сіллю учні й педагоги Шилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – музичним вітанням у музеї народознавства, де зібрано чимало місцевих старожитностей. Вишиті рушники й сорочки, портрет Кобзаря, дитяча колиска, прядка, лави, піч, квітучі мальви біля тину й глечики  на кілочках, лелеки в гнізді – ось у такій сільській хаті, в такому дворі ріс малий Григір, розповідає вчителька  шилівської школи Марина Заставська. З цього затишного куточка в шкільному коридорі всі переходять до літературного музею братів Григорія і Григора Тютюнників, де відбулося відкриття нової експозиції. Над її створенням працювали  Олексій Неживий – письменник, доктор філологічних наук, професор кафедри філософії і економіки освіти ПОІППО імені М.В. Остроградського та голова обласної організації НСПУ Наталія Кірячок. У вітальному слові директор школи Надія Кащенко подякувала їм, а Олексій Іванович провів першу екскурсію в оновленому музеї, який було створено ще у 2002 році. Серед найбільш цінних нових матеріалів – автографи листів Григорія і Григора Тютюнників, твори, видані за життя письменників, документи, багато світлин. Життєпис обох братів відтворюють кілька стендів, бо ж коріння роду Тютюнників «не мовчить», воно розповідає про трагічні сторінки минулого: арешти, голодомор, репресії, злидні, приниження, війну. Про важке дитинство письменників, про душевні рани, які так і не загоїлись. Але з того коріння проросли таланти двох синів одного батька, якого заарештували і знищили як «ворога народу». З болем, зі сльозами на очах говорив Олексій Неживий і про музей Григора Тютюнника, який нині залишається на окупованій території в місті Антрациті, у селищі Щотове на Донбасі, наголошуючи, що «Григір не може бути окупованим!», що настане час нашої перемоги. Олексій Неживий також запевнив, що обов’язково буде видано роман Григорія Тютюнника «Вир» у його первісному вигляді, без цензурної правки.

Учні різних класів читали вірші багатьох поетів, присвячені Григорові Тютюннику, а один із них – доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Володимир Калашник і сам читав свої присвяти побратимові, згадував студентські роки і зустрічі в його рідному селі, в Мануйлівці на Козельщині, звідки родом і дружина Григора Людмила. Поет із Лубен, редактор газети «Ріднокрай» Олександр Печора подарував до музею портрет Григора, вишитий нині вже покійним самобутнім майстром із Волині Юрієм Савкою, а шкільній бібліотеці передав кілька своїх книг і випусків газети.

– Сьогодні у Шилівці, в рідному краї Григорія і Григора Тютюнників ми відкрили уже третій літературно-краєзнавчий маршрут – завдяки проекту «Земляки» нашої обласної організації Національної спілки письменників України. Наш проект фінансується Європейським Союзом, за підтримки Центру Культурного Менеджменту та Асоціації Агентств Місцевої Демократії (ALDA) в рамках програми CHOICE, – розповіла присутнім Наталія Кірячок.

Вона подякувала педагогам за їхні зусилля у створенні музею, за допомогу місцевого підприємця Олександра Пушка, адже тут зовсім недавно було здійснено ремонт, розширено кімнату музею і він має змогу й надалі поповнювати свою колекцію. А відтак новий літературно-краєзнавчий маршрут стане популярним і серед туристів.

Наступна зустріч – біля приміщення старої сільської школи, де навчалися майбутні письменники. Тут гостей зустрічають сільський голова Шилівки Володимир Сивокінь і заступник голови Зіньківської районної ради Сергій Загорулько. Вони запрошують доктора філологічних наук, професора, письменника, ректора Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Миколу Степаненка виконати почесну місію – відкрити меморіальну дошку на стіні школи. На ній читаємо: «У цьому приміщенні навчалися брати-письменники, лауреати Національної премії ім. Т. Шевченка Григір та Григорій Тютюнники».

А зовсім поруч – Шилівський сільський клуб, засніжені Григорові сосни у вечірньому сонці. В клубі холодно, але гріє його голос, Григір Тютюнник читає новелу «Три зозулі з поклоном», яка за його життя так і не була надрукована. «Я виходжу з-за клубу…» – і наче все відбувається тут і зараз, і – «Любові Всевишній присвячується»… Цей запис на старий магнітофон зробив відомий лубенський фотомайстер, друг Григора Володимир Білоус. Як наголошували учасники урочистостей, Тютюнника-молодшого, як і Кобзаря, в народі так і називають, по імені – Григором.

Фольклорний гурт «Княжаночка» дарує гостям улюблені пісні письменника, звучить і «Летіла зозуля». І наче на підтвердження того, що все тут надзвичайно символічне, Наталія Кірячок розповіла, як кілька тижнів тому вона разом із письменницею, тележурналісткою із «Лтави» Інною Дідик знімали в Шилівці сюжет до ювілею письменника, готуючись до відкриття літературного маршруту на його малій батьківщині.

– Щойно ми зійшли на міст, як на небі з’явилася яскрава зоря, прямо над хатою Григора. Ми тоді вирішили, що це добрий знак – його благословення на цю роботу…

І відзнятий сюжет із розповідями односельців Григора, і зорю посеред білого дня, що більше нагадувала фрагмент веселки, всім показали на відеоекрані. Шилівці так щиро розповідали про свої зустрічі з письменником, коли він приїздив у рідне село, переповідали розмови із ним і говорили про те, як захоплено і зараз читають твори Григора Тютюнника. І знову відчувалося те, що всіх тут єднає: любов до земляка, до його болючого таланту.

Так починалися в сільському клубі Всеукраїнські Тютюнниківські літературно-наукові читання. Від ліричної ноти до емоційно насиченої розмови про добу шістдесятництва, про живі скарби слова Григора Тютюнника повів своїх слухачів доктор філологічних наук, письменник Микола Степаненко, поділився своїми спогадами про друга Володимир Калашник, свої вірші, присвятивши їх Григору, читали Інна Снарська і молодий полтавський поет, що також народився і виростав у Шилівці, Олександр Пушко.

До розмови приєдналися гості з Києва, яким непросто випало добиратися засніженими шляхами до Григорового села – письменники, заступник голови НСПУ Олександр Гордон, Олександр Шугай і Петро Засенко. Як відомо, Петро Петрович був щирим другом Григора Михайловича,  і він вкотре розповів про найпам’ятніші події у їхньому житті, наголосивши:

– У моєму житті не було такої людини (хоч я маю родину, друзів), яка була б мені настільки рідною в усіх вимірах, як Григір Тютюнник. Той час був непевний, а з ним ми жили душа в душу, могли сповідатися один перед одним…Григір ніколи не сидів і не вигадував щось незвичайне, йому потрібна була людина, потрібно було знати її характер, її оточення, життєві обставини, бо ж кожна людина є продуктом свого часу, школа, сім’я впливали на формування її душі. І вже з такого матеріалу, буденного, він створював типаж, характер…

І то була правда життя, за яку його переслідували, звільняли з роботи, занесли до «чорного» списку, не видавали і врешті «викинули» з літератури, а видавництвам було наказано навіть не згадувати його ім’я. Якось, розповідає Петро Засенко, Григір Тютюнник на те сказав: «Так я ж написав тільки напівправду життя – і мене викидають з літератури! А якби я написав усю правду, то що – мене вбити треба?».

Олександр Шугай зокрема розповів про те, що одне з оповідань Григора Тютюнника було вже набране, але так і не надруковане в газеті «Правда». Бо правда насправді була в його творі, а не в газеті з такою назвою. А в тому творі лише одним реченням згадувалося про голод.

У літературно-наукових читаннях взяли участь і полтавські науковці, серед яких були кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури ПНПУ імені В.Г.Короленка Віра Мелешко, кандидат філологічних наук, доцент цієї кафедри Ганна Радько, завідувач відділу гуманітарних і мистецьких дисциплін ПОІППО імені М.В. Остроградського Ольга Коваленко, методист відділу Валентина Чирка.

Того ж дня учасники читань у Шилівці побували й на відкритті музейної експозиції письменників-земляків Григорія і Григора Тютюнників у Зіньківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 2. Наталія Кірячок подарувала школі від обласної організації НСПУ стенд «Григорій і Григір Тютюнники: коріння не мовчить», висловивши сподівання, що наступного року в цій школі відбудеться й відкриття музею цілої когорти видатних письменників-земляків. Учні школи подарували гостям літературно-мистецьке дійство.

Організатори урочистостей мріють про те, що в Шилівці буде створено і Державний літературно-меморіальний музей братів Тютюнників, і споруджено пам’ятник, а Тютюнниківські читання стануть традиційними. «Справедливість приходить лише на поминки…» – так називається один зі стендів відновленого музею. Так власне і сталося у гіркій долі Григора Тютюнника, яку накувала йому шилівська зозуля. Але справедливість таки приходить. І сяє нам ота містична Григорова зірка і вдень, і вночі – Любові Всевишньої сяйвом.

Лідія ВІЦЕНЯ,

письменниця, журналіст

Читати більше

Всеукраїнські Тютюнниківські читання. Звернення учасників

Прес-служба ПОО НСПУ

Читати більше

5 грудня відбудуться Всеукраїнські Тютюнниківські читання (програма)

Прес-служба ПОО НСПУ

Читати більше

Docudays UA прибув на Полтавщину

«Ми не випадково обрали День Гідності та Свободи аби відкрити фестивалю на Полтавщині, адже саме свято встановлене з метою утвердження в Україні ідеалів свободи, захисту демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибір», – говорить регіональний координатор Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у Полтавській області Наталія Кірячок.

Перед переглядом документальних стрічок глядачі вшанували хвилиною мовчання  пам’ять тих, хто віддав своє життя за мир і спокій  в нашій державі.

Відкрили фестиваль Docudays UA-2016 у Полтаві дві стрічки «Крим SOS» та «Канцелярська сотня». Обидві стрічки із циклу «Енциклопедія Майдану», режисер Сергій Лисенко. Перегляд документальних стрічок відбувся у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.П. Котляревського.

«На Полтавщині фестиваль проводять з 2006 року. До відбору фільмів ставляться серйозно, адже насамперед, потрібно, аби вони були цікавими для глядача і висвітлювали актуальні проблеми як для міського глядача, так і для сільського. – розповідає координатор правоосвітніх акцій в рамках Docudays UA у Полтавській області Тетяна Білоброва. – Дуже приємно працювати із сільською публікою, вона дуже відкрита. Дуже тепло сприймають, коли показуємо фільм на якусь тему відверту, тонку і душевну. Вони на це реагують на це миттєво і специфічно. Дуже добре сприймають українські фільми, тематика яких їм дуже близька».

Попередні роки головними майданчиками для перегляду кіно були, переважно, навчальні заклади, громадські організації, кіноконцертні зали. Нині ж фестивальні заходи проведуть і в кількох бібліотеках області.

«Приємно, що нас активно підтримують на місцях і йдуть назустріч. – зауважила Наталія Кірячок. – Є доволі складні фільми, і ми розуміємо, що глядача треба готувати до перегляду. Тому ми кожного року намагаємося підготувати модераторів показів, які  проводять обговорення після переглядів фільмів. З року в рік до нас приєднується все більше людей, кількість глядачів, які хочуть дивитися документальне кіно про права людини – збільшується. Цьогоріч багато локацій у вишах і школах. Ми підбираємо фільми саме під ту аудиторію».

До цьогорічної програми XIII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA увійшло 25 фільмів. Вони різні за тематикою і різні проблеми порушують.

«Програма Docudays UA у Полтаві та Полтавській області охоплює різну тематику. Проблеми емігрантів, внутрішньо переміщених осіб, життя на буремному сході України  та багато інших. Але всі без винятку стрічки – це болюче віддзеркалення дійсності. Можливо, для когось стануть підказкою як вийти з тієї чи іншої ситуації. – сказала голова Полтавської філії суспільної служби України Ганна Кіященко. – Регіональними представниками фестивалю наша організація є уже не один рік. Ми розуміємо, що документальне кіно це дуже важливе мистецтво, воно впливає на емоцію людини. Бо одне діло – сухі якісь підручники. Інша справа – реальні історії реальних людей. І от люди коли їх переглядають, то вони розуміють, що це може стосуватися і їх. В подібних ситуаціях можуть опинитися або ж їхні близькі або друзі. І тому ми вважаємо, що подивитися документальне кіно дуже важливо, бо це може замінити декілька уроків!»

        Як завжди фестиваль на Полтавщині мандруватиме і в малі села та містечка. Цього разу це Диканька, Пирятин, Зіньків, Гадяч, Лубни, Кибинці Миргородського району.

       Основні фестивальні локації у Полтаві — Полтавська філія Суспільної служби України, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека  ім. І.П. Котляревського, Центральна міська бібліотека, Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара, Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка.

XIII Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA на Полтавщині триватиме з 21 листопада по 13 грудня.

Відбудуться також спеціалізовані покази в інших локаціях для школярів, студентів, відвідувачів місцевих територіальних центрів.

Світлана ФІЛЬЧАК

Дивись також: Мандрівний фестиваль Docudays UA – в Полтаві

Читати більше

Мандрівний фестиваль Docudays UA – в Полтаві

     Традиційно в жовтні стартує XIII Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.

       Цього року найкращі документальні фільми на тему прав людини зможуть побачити мешканці понад 250 міст і містечок України.

     21 листопада він прибуває на Полтавщину. Відкриття відбудеться о 14.30 у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.П. Котляревського (вул. Небесної сотні, 17). Вхід вільний.

   Цьогорічний Docudays UA на Полтавщині триватиме з 21 листопада по 13 грудня.

     Центральна тема цьогорічного фестивалю – «Крізь ілюзії», адже сьогодні країни й народи прощаються з багатьма своїми ілюзіями. Руйнується ілюзія про стабільність того світовлаштування, про яке разом домовилися сильні демократичні країни. Розвіялася ілюзія всього світу про слабкість України й нездатність українців до самоорганізації. Перед українцями, своєю чергою, постало фундаментальне питання: чи не час владі й суспільству позбавитися ілюзії, що країну можна реформувати без змін базових відносин в економічній, соціальній та культурній сферах.

  Відкриють фестиваль Docudays UA-2016 у Полтаві дві стрічки «Крим SOS» та «Канцелярська сотня». Ці дві документальні фільми із Циклу «Енциклопедія Майдану», режисер Сергій Лисенко.   Герої фільмів – правозахисники, волонтери, військові медики, журналісти, блогери, прості люди, які змінили реальність у сучасній Україні.

    Стрічка «Крим SOS»  розповідає про перші дні російської окупації півострова та активність кримських активістів, які створюють сторінку з такою назвою у Facebook, щоб надавати оперативну та перевірену інформацію про ситуацію в Криму. Нині Крим SOS надає екстрену гуманітарну, правову, психологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам, бореться за повернення Криму Україні.

      Інша стрічка «Канцелярська сотня» про те, як втікаючи з країни, колишній президент намагався знищити всі свідчення про корупційну діяльність свого уряду. Щоб врятувати утоплені, порізані, обгорілі документи й притягнути до відповідальності злочинців при владі, журналісти та волонтери організували Канцелярську сотню, яка з найдрібніших клаптиків зо дня в день складає повноцінні докази злочинів.

Довідка

    Мета Мандрівного фестивалю – сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.

    Місія Мандрівного фестивалю – ми створюємо можливості для кожної людини в Україні дивитися найталановитіше та найактуальніше документальне кіно з усього світу. Таким способом сприяємо розвитку критичного мислення, формуванню активної громадянської позиції та ставленню до людської гідності як до найвищої цінності. Реалізуючи нашу місію, також сприяємо популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.

     Фестиваль – неполітичний і некомерційний.

    Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, ГО «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя і здоров’я, ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

   Партнери: Державне агентство України з питань кіно, Міжнародна мережа кінофестивалів з прав людини.

    Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA проходить за підтримки Посольства Швеції в Україні.

    Регіональний партнер фестивалю у Полтаві та Полтавській області: Полтавська філія Суспільної служби України. Партнер: Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України, Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому, Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації. Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Полтавської міської ради Полтавської області, ГО «MART».

Прес-служба ПОО НСПУ

Читати більше