Втрата: Микола Костенко

Сьогодні після тяжкої хвороби на сімдесят восьмому році пішов із життя Микола Васильович Костенко – поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, критик, перекладач, журналіст.

Народився М. В. Костенко 19 березня 1939 року в с. Ісківці Лубенського району Полтавської області. Закінчив вечірню школу, вечірнє відділення факультету журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Навчання поєднував із роботою муляром-монтажником у будівельних організаціях м. Києва. Перебував на військовій службі в Закавказзі, потім працював викладачем, редактором газети. Важливою віхою в журналістському становленні стала робота в періодичних виданнях «Советский пограничник» «Пограничник Арктики». Після державної служби в Міністерстві зв’язку України повернувся на рідну Полтавщину й незабаром став редактором районної газети «Ленінським шляхом», відповідальним редактором газети «Студентський гарт», редактором газети «Довір’я» Полтавської облпрофради, першим заступником головного редактора газети «Полтавщина», головним редактором газети «Довір’я» Полтавської облпрофради. Очолював Полтавську обласну організацію Національної спілки письменників України (2000–2005), обирався головою Полтавської спілки літераторів.

Автор книжок з історії природознавства і техніки «Зв’язок: фах і покликання», «Епоха Моргуна: хліб і правда» (1 і 2 книги). Автор літературно-художніх книжок: поезії – «Поза дзвіницями осені», «Боже дерево, «На полі оманному», «Старе вино», «Стезя»; прози – «Хлоп’ята із «Сузір’я Одуда», «Краюха вечности», «Золоті ворожбити», «Посульські оповідання»; роман-балада «Книга Велеса»; літературознавчих праць: «…І вимолимо в Бога рідне слово» (1999), «Полтавська плеяда», «Тропами царя зверей», «Синє яблуко» рідної літератури», «Над темним хлібом душі», «Що на роду написано».

Нагороджений медалями «На відзнаку 1500-ліття міста Києва», «Ветеран праці», «Профспілковою відзнакою» Федерації профспілок України, почесною Грамотою Полтавської облдержадміністрації, почесний громадянин рідного села Ісківці, обирався депутатом Полтавської районної ради (1986-2000).

Лауреат літературних премій Київського науково-виробничого об’єднання «Арсенал» (1983), «Смарагдова ліра» Держкомкордону України (2006), ім. Панаса Мирного (2001), ім. Володимира Малика (2007), ім. Леоніда Бразова (2007), ім. Василя Симоненка (2009), ім. Володимира Короленка (2011). Член Національної спілки письменників України (з 1997) та Національної спілки журналістів України (з 1965).

Пам’ять про талановитого письменника й надійного товариша назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, колег-письменників та численних читачів.

Схиляємо голови в жалобі і шані.

Вічна Вам пам’ять, Миколо Васильовичу. 

Правління Полтавської обласної організації НСПУ