Володимир Плювако. КОНСТРУКТОР

Володимир ПЛЮВАКО

КОНСТРУКТОР 

Мрію, фантазую, 

І роблю малюнки. 

Створюю машинку

З власних розрахунків. 

Мрію, щоб машинка 

Всюдиходом стала 

І двигун потужний 

Та ще й вічний мала. 

Щоб раділи діти, 

Щоб була простою –

Заправлялась вітром, 

Сонцем і водою. 

Щоб переміщалась 

Вона швидше думки, 

Щоб усім возила 

Діткам подарунки!

СПРАВЕДЛИВА ПОРУШНИЦЯ 

Ніна у садочку 

З мамою гуляла, 

Бігала, ховалась, 

Листячко збирала. 

Раптом перед нею 

Виникла калюжа. 

Ніна до калюжі 

Зовсім не байдужа.

З досвідом вивчає 

Водопанораму,

Просить відвернутись 

На секунду маму. 

Мама відвернулась 

Лиш на мить, а Ніна 

Зразу в ту калюжу – 

Бродить по коліна. 

Побродила трішки – 

Маму засмутила, 

Бо не тільки ніжки – 

Щічки забруднила. 

– Не сварись, матусю, 

В мене є прохання: 

Виберу собі я 

Чесне покарання. 

Тільки ми додому 

Прийдемо з садочку, 

Стану і постою 

Довго я в куточку. 

СОНЕЧКО В СЛЬОЗАХ 

Сонце в небі бавилось, 

Весело котилося, 

Об хмаринку вдарилось –

Дуже засмутилося, 

Охкало і ахкало, 

Аж сліпило блисками, 

А тоді заплакало 

Золотими бризками. 

НЕНАВМИСНО 

Ненавмисно трішки-трішки 

В дім пісок ношу на ніжках,

У панчохах і шкарпетках, 

У сандаликах, балетках, 

Разом з одягом ляльок, 

На поверхні іграшок… 

З двору в хату все ходжу 

І пісок ношу й ношу, 

Ним трушу, трушу й трушу… 

От зібрати б весь пісок – 

Дім би вийшов для ляльок. 

БОРЩИК 

Поварю в каструлі трішки 

Крильця курячі та ніжки. 

Потім вкину бараболю, 

Уже зварену квасолю, 

Помідорчик, бурячок, 

Цибулинку, часничок, 

Трішки сала, пів морквинки, 

Пів болгарської перчинки, 

Капустинку посічу, 

Підсолю і поперчу… 

Свіжий хліб візьму у мами –

Борщик їстиму з ляльками. 

ЯК ТРОЯНДИ Я САДИЛА 

Знає мама, знає тато: 

В дідуся троянд багато. 

Я у нього гостювала – 

Всі троянди позривала, 

Помочила у водиці, 

Одягнула рукавиці, 

Узяла сапу гостреньку 

І сапаю потихеньку. 

Ямок я пухких набила 

І троянди посадила.

Полила їх, пригорнула, 

Прополоти не забула. 

Вони різнокольорові: 

Жовті, кремові, червоні, 

І рожеві, і бордові… 

Ну, такі, такі чудові!.. 

Вранці ще не встигла вмитись – 

Мчу на клумбу подивитись. 

Та якби ви тільки знали: 

Всі троянди там зів`яли… 

І мені сказала мама 

Що їх садять з корінцями… 

Квіти вчилася саджати 

З дідусем я біля хати. 

П`ять троянд дідусь купив 

І зі мною посадив. 

Хай буяють в розмаїтті –

Це мені на п`ятиліття! 

ДВІ СЕСТРИЧКИ 

Містом дві ішли сестрички – 

Дві сестрички-білолички, 

Дітлахи, звичайні зовні, 

Чемні, виховані, скромні… 

Ось побачили стареньку. 

Враз до неї підійшли 

І її до магазину 

Неквапливо провели. 

Як скупилася, сестрички 

Тут-як-тут за нею вслід – 

Провели бабусю діти

Через довгий перехід.

Помогли в маршрутку сісти

Занесли її сумки,

І, стомившись трішки, поруч

Примостились діточки. 

Можна вже і відпочити – 

Їм же їхать до кінця… 

Аж зайшли дідусь і внучка – 

Їм дали свої місця. 

Ще й побавились з дитятком,

Вгамували вереду.

Потім стали у куточку –

Про щось бесіду ведуть...

А вже вдома розказали, 

Що робили, де були…

– За сьогодні, – каже мама, – 

Ви помітно підросли!

НОВОРІЧНІ БАЖАННЯ 

До Святого Миколая 

У листі писала Тая: 

«Подаруй мені комп`ютер, 

Брату Вікторові – скутер, 

Золоту каблучку – мамці, 

Чобітки зимові – бабці, 

Дідусеві – кожушок, 

Татку – авіаквиток 

На поїздку в Гімалаї, 

Що знаходяться в Китаї…» 

Мама дуже здивувалась

І відразу запитала: 

– Чому ж, донечко, у свято

Так далеко буде тато? 

– А тому, – говорить Тая, – 

Що в Китаї, в Гімалаях 

Милі пандочки живуть, 

Їх бамбуковими звуть… 

–  Привези із Гімалаїв, татко,

Те грайливе панденятко.

Джерело:

Полтавська криниця: літературно-художній журнал. – Полтава. – №2 (4) 2019